UA
Порой, даже в деле защиты интересов клиента с хорошо проработанной стратегией и аргументацией, может случиться заминка. В таких случаях главное правило – не отступать, продолжать действовать, пока не добьешься результата.
Результат же должен быть только один – максимальная помощь клиенту.
Наш клиент в 2013 году заключил кредитный договор с банком РУССКИЙ СТАНДАРТ (позже БАНК ФОРВАРД), оформив карту с кредитным лимитом в 1000 грн, которая использовалась до 2014 года.
Предположив что все задолженности уже погашены, наш клиент перестал пользоваться картой, и в последствии ее отправил в «корзину»
Но по стандарту, все оказалось не так просто.
Проблемы внезапно дали о себе знать в 2019 году. В какой-то момент клиент не смог пользоваться своими банковскими картами.
Мы выяснили, что на все имущество клиента частным исполнителем Павелкив (Вовк) Т.Л. был наложен арест, причиной чего стала исполнительная надпись частного нотариуса Ирпинского городского нотариального округа Кондратюка Виктора Станиславовича, по которой с клиента требовалось взыскать 51491,18 грн. в пользу АТ «БАНК ФОРВАРД».
Подготовив все необходимые документы, нашим адвокатом был подан иск к БАНКУ ФОРВАРД, о призании исполнительной надписи такой, что не подлежит исполению.
Но, к большому нашему удивлению, суд неправильно истрактовав нормы процессуального и материального права, направил наш иск по подсудности в другую область и город. Такая ситуация нас и клиента не могла устроить, поэтому на определение суда нами было подано апелляционную жалобу.
Свою правоту в апелляционном суде, касательно подсудности дела, нам долго доказывать не пришлось.
Определение суда первой инстанции было отменено. Разбирательство по делу вновь вернулся в Запорожье. И вот в марте 2021 года, нам удалось доказать, что исполнительная надпись нотариуса на 51491,18 грн. незаконна, а исполнительное производство по ней следует прекратить.
Текст судебного решения
Дата документу 25.03.2021
25 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Публічного акціонерного товариства “Банк Форвард”, треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець Павелків (Вовк) Тетяна Леонідівна про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства “Банк Форвард”, треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець Павелків (Вовк) Тетяна Леонідівна про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В позовній заяві позивач зазначила, що 31.03.2013 р. між позичальником ОСОБА_1 та ПАТ “Банк Русский Стандарт” правонаступником якого є Акціонерне товариство “Банк Форвард”, укладено кредитний договір N 15304120, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 1000,00 грн. у вигляді кредитного ліміту.
Після отримання кредитної картки, позивач деякий час користувалася нею, закривши заборгованість по ній в 2014 р., після чого знищила картку та кредитний договір.
В період з 2014 по 2019 р. банком не заявлялося жодних претензій до Позивача стосовно невиконання умов договору від 31.03.2013 р.
В грудні 2019 р. Позивачу з сайту “Автоматизована система виконавчого провадження” стало відомо про внесення її приватним виконавцем Павелків (Вовк) Т.Л. до реєстру боржників. Виконавче провадження N 59892310, дата відкриття виконавчого провадження 23.08.2019 р.
В зв’язку з неотриманням документів від приватного виконавця, на адресу приватного виконавця було направлено адвокатський запит для надання документів, на підставі яких було відкрито виконавче провадження N 59892310.
15.01.2020 р. приватним виконавцем на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса.
З змісту наданих документів було встановлено, що 29.07.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було вчинено виконавчий напис N 1330 про стягнення на користь ПАТ “Банк Форвард” з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 31.03.2013 р. N 15304120 в розмірі 51 491,18 грн.
У позовній заяві Позивач зазначає, що виконавчий напис не було вчинено на документі, що встановлює зобов’язання за договором, тому просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню,
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду заву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи був повідомлені належним чином.
Треті особи:приватний нотаріусІрпінського міськогонотаріального округуКондратюк ВікторСтаніславович, приватний виконавець ОСОБА_2 також в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 31.03.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ “Банк Русский Стандарт” правонаступником якого є Акціонерне товариство “Банк Форвард” було укладено кредитний договір N 15304120, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 1000,00 грн. у вигляді кредитного ліміту.
29.07.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було вчинено виконавчий напис N 1330 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ “Банк Форвард” заборгованість за кредитним договором від 31.03.2013 р. N 105304120 в розмірі 50641,18 грн. та 850 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього на загальну суму – 51 491,18 грн.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно до ст. ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.
Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов’язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
У пунктах 3.1, 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчиняючи 29.07.2019 року виконавчий напис, нотаріус не звернув уваги на те, що з дня виникнення права вимоги банку минуло більше трьох років, а саме більше 5 років.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ “Банк Форвард” у розмірі 50641,18 грн. за кредитним договором N 105304120 від 31.03.2013 року – не є безспірною.
Пунктом 3.4 вказаної Глави зазначається, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Згідно абз. 7 п. 11 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів”, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Крім того, документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції – є правовою підставою для бухгалтерського обліку.
Відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням вищенаведених положень законодавства, тому наявні правові підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Окрім цього, як було з’ясовано при вивчені виконавчого напису, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. про визнання незаконною та нечинною Постанови КабінетуМіністрів України N 662від 26.11.2014 року “Про внесення зміндо перелікудокументів, за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів” було визнано незаконною та нечинною постанову N 662 в частині, доповнення переліку документів, на підставі яких вчинюється виконавчий напис оригіналу кредитного договору.
Таким чином, виконавчий напис було вчинено на підставі та в порядку нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 354 ЦПК України, суд –
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Банк Форвард”, треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець Павелків (Вовк) Тетяна Леонідівна про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис N 1330 від 29.07.2019 р., вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Форвард” суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 51491,18 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Як клієнт бюро Юрконсалт, я хотів би поділитися своїм позитивним відгуком про їхню роботу. Завдяки їх стратегічному підходу та наполегливості ми виграли справу в суді. Я був приємно вражений їхнім професіоналізмом та ефективністю. Рекомендую бюро Юрконсалт для будь-яких правових питань.