Продолжение истории о том, как можно стать жертвой мошенничества на 36000 грн., и добиться справедливости

пумб

Ранее мы писали о том, как клиент на «ровном месте» лишился как денежных средств, так и душевного равновесия, став жертвой  мошенничества.

По ходу судебного разбирательства нам полностью удалось доказать, что банк ПУМБ действовал незаконно в отношении нашего клиента, а также не выполнил свои обязательства, предусмотренные действующими регуляторными правилами в банковской сфере.

Осознав, что им – банкирам дали «жару» во время судебного разбирательства. Юристами банка было подано принципиальную апелляционную жалобу на решение суда первой инстанции.

25.02.2021 года определением Запорожского апелляционного суда открыто апелляционное производство по делу.

Решив обжаловать справедливое решение суда первой инстанции, банк ПУМБ ссылался на то, что клиент якобы несет ответственность по операциям, инициированным с помощью банковской карты самостоятельно, иными словами, наново доводя позицию «клиент должен был сам выявить считывающее устройство» и «клиент не доказал, что потеря данных случилась не по его вине».

В апелляционном суде адвокатом бюро было доказано отсутствие обстоятельств, которые бесспорно доказывали бы, что клиент своими действиями потенциально способствовал потере данных и несанкционированному использованию его карты.

Вывод суда стал очевиден. Апелляционную жалобу банка ПУМБ, поданную на справедливое решение суда первой инстанции коллегия судей апелляционного суда не удовлетворила, оставив законное решение в силе. Как итог, следует сказать, что в случаях, если вы стали жертвой мошенников и с вашего счета уже сняли деньги, то вам следует незамедлительно действовать.

Вам нужно в этот же день обратиться в полицию с заявлением и добиться внесения сведений о преступлении в ЕРДР, обратиться в банк с письменным заявлением, также следует обратиться за помощью к адвокату, и главное – нельзя падать духом, давая обстоятельствам вас одолеть.

Текст Постановления суда

Дата документу 17.05.2021 Справа N 337/1720/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа N 22-ц/807/1311/21 Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А.

Є.У. N 337/1720/20 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди,

із апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10 грудня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування зазначено, що 01.06.2016 з метою оформлення платіжної картки на отримання заробітної плати він заповнив у відділенні ПАТ «ПУМБ» заяву N НОМЕР_1 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, на підставі якої йому було відкрито рахунок в банку N НОМЕР_2. В анкеті заяві розділ «Кредитна картка» ним не підписувався, кредитна картка йому не видавалася. В подальшому ОСОБА_1 користувався карткою як платіжною, без використання кредитного ліміту, отримуючи на карту заробітну плату, розплачуючись карткою в магазинах та знімаючи кошти в банкоматах України. При цьому відомостей про свої персональні дані він не розголошував, нікому не передавав картку, не розповсюджував інформацію щодо пін-коду картки, цвв коду та інших персональних даних, які були відомі лише йому.

У липні 2019 ОСОБА_1 користався послугами банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 33, де на банкоматі злочинцями було встановлено зчитуючий пристрій скритого типу, в зв’язку з яким невідома особа отримала доступ до картки ОСОБА_1

25.07.2019 невстановленою особою було знято грошові кошти з платіжної картки ОСОБА_1 в сумі 36 500,00 грн., в тому числі, за рахунок кредитного ліміту, в зв’язку з встановленням в банкоматі банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілений, буд. 33, пристрою зчитування карток.

25.07.2019 він звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до Хортицького ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області за N 13647, а також повідомив ПАТ «ПУМБ» про незаконні дії з його карткою.

Хортицьким ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області на підставі заяви позивача було порушено кримінальне провадження N 12019080070001322 за ст. 185 КК України.

Після з’ясування позивачем факту викрадення його коштів, які обліковувалися на рахунку ПАТ «ПУМБ», він звернувся до відділення банку із заявою щодо анулювання вказаних операцій, які ним не були здійснені.

29.08.2019 ПАТ «ПУМБ» було видано позивачу довідку від 29.08.2019 N ZP2/52 в якій було зазначено, що внаслідок проведення розслідування отримана відповідь «Порушення клієнтом умов договору Комплексного банківського обслуговування. Рекомендація звернутися клієнту в правоохоронні органі».

В подальшому від імені АТ «ПУМБ» на адресу позивача почали надходити телефоні дзвінки, смс, погрози та листи щодо необхідності погашення заборгованості за кредитним договором.

21.11.2019 адвокатом було направлено запити на адресу ПАТ «ПУМБ» та АТ «Райфайзен банк Аваль» щодо надання документів, пов’язаних з зняттям коштів з картки клієнта.

11.12.2019 за N 97-5-4/3221 АТ «Райфайзен банк Аваль» повідомив, що інформація щодо підтвердження встановлення зловмисниками зчитувального пристрою на банкоматі Банку відноситься до інформації з обмеженим доступом та може бути розкрита лише на запит уповноважених правоохоронних органів.

В листопаді 2019 на адресу Позивача надійшла заява ТОВ «Дебфорт Україна» в інтересах ПАТ «ПУМБ» щодо звернення Товариства до Прокуратури Запорізької області з заявою відносно ОСОБА_1 про вчинення злочину за ст. 190 КК України, чим ОСОБА_1 було завдано моральних страждань, оскільки його було названо «шахраєм» та попереджено про можливість кримінальної відповідальності, в тому числі на позбавлення волі.

19.02.2020 ПАТ «ПУМБ» було надано відповідь N КНО-33/90238, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.4, 2.25 розділу II ДКБО (Договору комплексного банківського обслуговування), в частині того, що ОСОБА_1 не переконався, що на банкоматі або іншому пристрої для видачі готівки, приймання картки відсутні будь-які пристрої, відеокамери, тощо.

Також в лютому 2020 на адресу клієнта надійшов лист від ПАТ «ПУМБ» із судовою повісткою про виклик клієнта до суду, чим клієнту також було завдано моральної шкоди.

Додатково:  Защищены интересы поручителя на 4 649 472 грн.

Факт несанкціонованого списання та зняття з рахунків позивача грошових коштів, що не відповідало його волевиявленню, підтверджується відомостями внесеними до ЄРДР.

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у відновленні кредитного ліміту протиправними, просив суд визнати незаконними дії ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про проведення операцій з зняття коштів з рахунку ОСОБА_1, в розмірі 36 500 грн., зобов’язати ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» зарахувати суму в розмірі 36500 грн. на рахунок ОСОБА_1, скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції які були нараховані в період з 25.07.2019 за договором комплексного обслуговування від 01.09.2016 N 200703557801, укладеним між позивачем та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Зобов’зано ПАТ «ПУМБ» зарахувати суму 36500,00 грн. на рахунок НОМЕР_4 IBAN НОМЕР_5, відкритий на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Скасовано нараховані відсотки та штрафні санкції, які були нараховані в період з 25.07.2019 за договором комплексного обслуговування від 01.09.2016 N 200703557801, укладеним між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з’ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свого позову. Договір, який був укладений між банком та позивачем, відповідно до ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання, а відповідно до вказаного договору повернення клієнту коштів, які списані з карткового рахунку внаслідок операцій, які оскаржуються позивачем, не передбачено. Позивач несе самостійну відповідальність за платіжні операції, ініційовані за допомогою картки позивача. Під час ухвалення оскаржуваного рішення, суд першої інстанції на це уваги не звернув, у зв’язку з чим прийшов до помилкових висновків.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 в особі свого представника — адвоката Працевитого Г.О. вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не спростовують законного рішення суду першої інстанції. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарг без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись пунктами 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року N 223, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Додатково:  Отменена исполнительная надпись нотариуса о взыскании в пользу БАНКА ФОРВАРД 51491,18 грн.

Встановлено, що 01.06.2016 ОСОБА_1 з метою оформлення платіжної картки на отримання заробітної плати було заповнено в відділенні ПАТ «ПУМБ» заяву N 200703557801 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, на підставі якої позивачу було відкрито рахунок в банку N НОМЕР_2 (а. с. 25).

В подальшому ОСОБА_1 користувався карткою як платіжною, без використання кредитного ліміту, отримуючи на карту заробітну плату, розплачуючись карткою в магазинах та знімаючи кошти в банкоматах України (а. с. 16,17).

У липні 2019 ОСОБА_1 користався послугами банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 33, де на банкоматі злочинцями було встановлено зчитуючий пристрій скритого типу, в зв’язку з яким невідома особа отримала доступ до картки ОСОБА_1

25.07.2019 невстановленою особою було знято грошові кошти з платіжної картки ОСОБА_1 в сумі 36 000,00 грн., в тому числі, за рахунок кредитного ліміту, в зв’язку з встановленням в банкоматі банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілений, буд. 33 пристрою зчитування карток.

Того ж дня ОСОБА_1 звернувся до Хортицького ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за N 13647, а також повідомив ПАТ «ПУМБ» про незаконні дії з його карткою (а. с. 15,19).

Хортицьким ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області, на підставі заяви позивача було порушено кримінальне провадження N 12019080070001322 за ст. 185 КК України (а. с. 26).

Після з’ясування позивачем факту викрадення його коштів, які обліковувалися на рахунку ПАТ «ПУМБ», він звернувся до відділення банку з заявою щодо анулювання вказаних операцій, які ним не були здійснені.

29.08.2019 ПАТ «ПУМБ» було видано позивачеві довідку від 29.08.2019 N ZP2/52 в якій було зазначено, що внаслідок проведення розслідування отримана відповідь «Порушення клієнтом умов договору Комплексного банківського обслуговування. Рекомендація звернутися клієнту в правоохоронні органи» (а. с. 14).

21.11.2019 представником позивача було направлено запити на адресу ПАТ «ПУМБ» та АТ «Райфайзен банк Аваль» щодо надання документів, пов’язаних з зняттям коштів з картки клієнта (а. с. 21,22).

11.12.2019 за N 97-5-4/3221 було надано відповідь АТ «Райфайзен банк Аваль» про те, що інформація щодо підтвердження встановлення зловмисниками зчитувального пристрою на банкоматі Банку відноситься до інформації з обмеженим доступом та може бути розкрита лише на запит уповноважених правоохоронних органів (а. с. 18).

19.02.2020 ПАТ «ПУМБ» було надано відповідь N КНО-33/90238, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.4, 2.25 розділу II ДКБО (Договору комплексного банківського обслуговування), в частині того, що ОСОБА_1 не переконався, що на банкоматі або іншому пристрої для видачі готівки, приймання картки відсутні будь-які пристрої, відеокамери, тощо.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев’ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов’язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов’язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Як було встановлено судом першої інстанції, позивач, дізнавшись про проведення несанкціонованих транзакцій, повідомив відповідача та звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року N 223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Додатково:  Уменьшили сумму долга на 75% в деле о задолженности по кредиту ПриватБанка.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Відповідно до частин 1-4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до статей 777879 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст. ст. 374375381-384 ЦПК України, апеляційний суд, —

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2020 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий: Кочеткова І.В.

Судді: Дашковська А.В.

Кримська О.М.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *