По статистике мошенничество с банковскими картами является самым распространенным в нашей стране. Злоумышленники то и дело пытаются получить доступ к заветным цифрам пин-кода и номера карты, выдумывая множество способов обмана населения. Кроме самого популярного способа – глупого и банального обзвона граждан якобы от имени банка, существуют и действительно опасные, те – от которых защититься куда более сложнее, те – где просто бдительности недостаточно.
Одним из таких способов является считывание данных с банкомата при помощи специальных вычислительных устройств (скимминг). И уж если вам не повезло столкнуться с этим, то поделать мало что можно, ваши деньги уже в кармане у преступников.
Важно знать, что ущерб от таких преступных действий заключается не только в потере средств, они влекут за собой проблемы с банками, судебную волокиту и многое другое.
Одним из таких «счастливцев» стал наш клиент.
В 2016 году, нашим клиентом с целью получения зарплаты была оформлена платежная карта в банке ПУМБ с кредитным лимитом, так как возможности оформления карт без кредитного лимита правилами банка не предусмотрено.
Будучи человеком, у которого нет потребности в кредитных средствах, наш клиент пользовался своей картой исключительно для получения и снятия собственных денежных средств, внимательно отслеживая баланс карточки, дабы избежать случайного открытия кредитной линии.
Однако в июле 2019 года ему не свезло попасться в умело поставленную ловушку в банкомате, который располагался прямо в центре Запорожья. Как оказалось, на банкомате мошенниками был установлен скиммер — считывающее устройство. Итог очевиден: все средства с карты были украдены, в том числе мошенниками был израсходован кредитный лимит. Тогда преступники пополнили свои кошельки 36000 грн., заработанных нашим клиентом честным трудом.
К счастью, клиент не стал долго раздумывать и в этот же день обратился с заявлением в полицию, кроме того, сообщил банку ПУМБ о незаконных действиях.
В отделении банка ПУМБ клиент лично написал заявление об аннулировании операций, которые он не совершал.
«На этом все», — подумали бы многие, «теперь нужно дождаться, когда банкиры разберутся», — обманулись бы еще раз. Проблемы для нашего клиента разрослись еще больше.
К удивлению клиента, банк ПУМБ сообщил, что он НАРУШИЛ УСЛОВИЯ КОМПЛЕКСНОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ.
Оказывается, чтобы не нарушать условия банка, наш клиент должен был сам выявить скрытое считывающее устройство и не пользоваться этим банкоматом.
В дальнейшем начался «коллекторский кошмар» для клиента. От имени ПУМБа ему постоянно стали названивать, отправлять смс, угрожать, требовать погашения задолженности по кредиту.
В ноябре 2019 года наш клиент получил письмо от ООО «Дебфорт Украина» действовавшего в интересах ПУМБ, в котором говорилось, что на нашего клиента подано заявление в Прокуратуру Запорожской области, т.к. он якобы совершил уголовное преступление, предусмотренное ст. 190 УК Украины. Фактически нашего клиента назвали «мошенником» и «негодяем».
Поиски справедливости привели клиента к нам.
Адвокатом бюро было составлено и подано к банку ПУМБ исковое заявление о защите прав потребителей, признании действий незаконными и компенсации морального ущерба.
Требования к банку составили: зачисление на счет клиента 36500 грн.; отмену насчитанных банком процентов и штрафов по кредиту; и возмещение морального вреда.
В суде нам удалось доказать факт незаконного списания средств со счета клиента, наличие обязанности у банка по немедленному восстановлению остатка средств на счету в случае невыполнения операции клиентом и при незамедлительном извещении банка об этом, отсутствие ответственности клиента по кредитному договору, отсутствие нарушения клиентом правил комплексного обслуживания ПУМБом, а также отсутствие обстоятельств, которые могли способствовать утере информации о пин-коде со стороны клиента. Решением суда от 10.12.2020 г. у нас получилось очистить имя и репутацию клиента, вернуть ему денежные средства, а это – 36500 грн., отменить все санкции банка по кредитному договору, тем самым избавить его от множества проблем, связанных с кредитными средствами.
текст судебного решения
337/1720/20
10 грудня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди, —
В травні 2020 року позивач звернувся до Хортицького районного суду з позовом про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2020 року справу передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за підсутністю.
В позові зазначив, що 01.06.2016 року ОСОБА_1, з метою оформлення платіжної картки на отримання заробітної плати було заповнено в відділенні АТ «Пумб» заяву N НОМЕР_1 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, на підставі якої позивачу було відкрито рахунок в банку N НОМЕР_2.
В розділі «Кредитна картка» вказаної анкети зазначається, що умови надання та обслуговування Кредитної картки відповідно до умов ДКБО (Договір комплексно-банківського обслуговування фізичних осіб), який ОСОБА_1 не підписувався, та відповідно, який йому на ознайомлення не надавався.
В подальшому ОСОБА_1 користувався карткою як платіжною, без використання кредитного ліміту, отримуючи на карту заробітну плату, розплачуючись карткою в магазинах та знімаючи кошти в банкоматах України.
При цьому как зауважує позивач, відомостей про свої персональні дані він нікому не передавав картку, не розповсюджував інформацію щодо пін-коду картки, цвв коду та інших персональних даних, які були відомі лише йому.
В липні2019 р. ОСОБА_1 зкориставсяпослугамибанку ПАТ » РайффайзенБанкАваль»,якийрозташованийза адресою:м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 33,дена банкоматі злочинцями було встановлено зчитуючий пристрій скритого типу, в зв’язку з яким невідома особа отримала доступ до картки ОСОБА_1
25.07.2019 року невстановленою особою було знято грошові кошти з платіжної картки ОСОБА_1 в сумі 36 000,00 грн., в тому числі, за рахунок кредитного ліміту, в зв’язку з встановленням в банкоматі банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілений, буд. 33 пристрою зчитування карток.
25.07.2019 року ОСОБА_1 звернувсяззаявою провчиненнякримінальногоправопорушення до Хортицького ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області за N 13647, а також повідомив АТ «ПУМБ» про незаконні дії з його карткою.
Хортицьким ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області, на підставі заяви позивача було порушено кримінальне провадження N 12019080070001322 за ст. 185 КК України.
Після з’ясування позивачем факту викрадення його коштів, які обліковувалися на рахунку АТ «ПУМБ», він звернувся до відділення банку з заявою щодо анулювання вказаних операцій, які ним не були здійснені.
29.08.2019 р. АТ «ПУМБ» було видано позивачу довідку від 29.08.2019 р. N ZP2/52 в якій було зазначено, що внаслідок проведення розслідування отримана відповідь «Порушення клієнтом умов договору Комплексного банківського обслуговування. Рекомендація звернутися клієнту в правоохоронні органі».
В подальшому від імені АТ «ПУМБ» на адресу позивача почали надходити телефоні дзвінки, смс, погрози та листи щодо необхідності погашення заборгованості за кредитним договором.
21.11.2019 р. адвокатом було направлено запити на адресу АТ «ПУМБ» та АТ «Райфайзен банк Аваль» щодо надання документів, пов’язаних з зняттям коштів з картки клієнта.
11.12.2019 р. за N 97-5-4/3221 було надано відповідь АТ «Райфайзен банк Аваль», що інформація щодо підтвердження встановлення зловмисниками зчитувального пристрою на банкоматі Банку відноситься до інформації з обмеженим доступом та може бути розкрита лише на запит уповноважених правоохоронних органів.
В листопаді 2019 р. на адресу Позивача надійшла заява ТОВ «Дебфорт Україна» в інтересах ПАТ «ПУМБ» щодо звернення Товариства до Прокуратури запорізької області з заявою відносно ОСОБА_1 про вчинення злочину за ст. 190 КК України, чим ОСОБА_1 було завдано моральних страждань, оскільки його було названо «шахраєм» та попереджено про можливість кримінальної відповідальності, в тому числі на позбавлення волі.
19.2.2020 р. АТ «ПУМБ» було надано відповідь N КНО-33/90238, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.4, 2.25 розділу II ДКБО (Договору комплексного банківського обслуговування), в частині того, що ОСОБА_1 не переконався, що на банкоматі або іншому пристрої для видачі готівки, приймання картки відсутні будь-які пристрої, відеокамери, тощо.
Також в лютому 2020 р. на адресу клієнта надійшов лист від АТ «ПУМБ» з судовою повісткою про виклик клієнта до суду, чим клієнту також було завдано моральної шкоди.
Факт несанкціонованогосписання тазняття зрахунків позивачагрошових коштів, що невідповідало йоговолевиявленню, підтверджується відомостямивнесеними доЄРДР.
Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у відновленні кредитного ліміту протиправними, просить суд визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Перший Український банк» про проведення операцій з зняття коштів з рахунку ОСОБА_1, в розмірі 36500 грн., зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Перший Український банк» зарахувати суму в розмірі 36500 грн. на рахунок ОСОБА_1, скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції які були нараховані в період з 25.07.2019 року за договором комплексного обслуговування від 01.09.2016 року N 200703557801, укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Перший Український банк», стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Ухвалою судді від 23.09.2020 року заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 274 ч. 1 п. 2 ЦПК України, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Клопотань від учасників справи не надходило.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обгрунтовано і підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
З матеріалів справи видно, що 01.06.2016 року ОСОБА_1, з метою оформлення платіжної картки на отримання заробітної плати було заповнено в відділенні АТ «ПУМБ» заяву N 200703557801 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, на підставі якої позивачу було відкрито рахунок в банку N НОМЕР_2.
В липні2019 р. ОСОБА_1 зкориставсяпослугамибанку ПАТ » РайффайзенБанкАваль»,якийрозташованийза адресою:м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 33,де злочинцями було встановлено зчитуючий пристрій скритого типу, в зв’язку з яким невідома особа отримала доступ до картки ОСОБА_1
25.07.2019 року невстановленою особою було знято грошові кошти з платіжної картки ОСОБА_1 в сумі 36 000,00 грн., в тому числі, за рахунок кредитного ліміту, в зв’язку з встановленням в банкоматі банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілений, буд. 33 за допомогою пристрою зчитування карток.
25.07.2019 року ОСОБА_1 звернувсяззаявою провчиненнякримінальногоправопорушення до Хортицького ВП Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області за N 13647, а також повідомив АТ «ПУМБ» про незаконні дії з його карткою.
Хортицьким ВП Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області, на підставі заяви позивача було порушено кримінальне провадження N 12019080070001322 за ст. 185 КК України.
Після з’ясування позивачем факту викрадення його коштів, які обліковувалися на рахунку АТ «ПУМБ», він звернувся до відділення банку з заявою щодо анулювання вказаних операцій, які ним не були здійснені.
29.08.2019 р. АТ «ПУМБ» було видано Позивачу довідку від 29.08.2019 р. N ZP2/52 в якій було зазначено, що внаслідок проведення розслідування отримана відповідь «Порушення клієнтом умов договору Комплексного банківського обслуговування. Рекомендація звернутися клієнту в правоохоронні органі».
Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев’ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов’язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов’язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Проте, з матеріалів справи видно, що позивач дізнавшись про проведення несанкціонованих транзакцій, повідомив відповідача та звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.
Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року N 223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які буливиконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Позивач стверджує, що будь-яких письмових чи усних розпоряджень відповідач про списання його коштів із вищезазначеного карткового рахунку він ані банку, ані іншим особам не надавав, ніяких дій, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків не вчиняв.
Оскільки доказів розголошення позивачем його конфіденційної інформації, сприяння втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати несанкціоновані списання не надано, позивач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій щодо списання з його картки коштів в розмірі 36500,00 грн., а тому безпідставно списані з позивача кошти в розмірі 36500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідні висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі N 759/423/19 (провадження N 61-22666св19), постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі N 6-71цс15, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі N 202/10128/14-ц (провадження N 61-1856св17) та постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі N 501/4443/14-ц (провадження N 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі N 577/4224/16-ц (провадження N 61-30583св18).
З метою захисту порушеного права позивача суд зобов’язує Публічне акціонерне товариство «Перший Український банк» у відновленні залишку коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням несанкціонованих операції, зобов*завшивідповідача відновитиїї та скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції які були нараховані в період з 25.07.2019 року за договором комплексного обслуговування від 01.09.2016 року N 200703557801.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Позивач вказує на його порушене право, з посиланням на ЗУ «Про захист прав споживача».
Відповідно до цього закону, відшкодування майнової та моральної шкоди, передбачені у випадку завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимоги заявлені позивачем про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судові витрати на користь держави, з урахуванням кількості вимог заявлених позивачем.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 3, 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 638, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280-283 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 525, 551, 598, 625, 1058 1073 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про захист прав споживачів», суд, —
Зобов*зати Публічне акціонерне товариство «Перший український банк» зарахувати суму 36500 грн. 00 коп. на рахунок НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4 відкритий на ім. *я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Скасувати нараховані відсотки та штрафні санкції які були нараховані в період з 25.07.2019 року за договором комплексного обслуговування від 01.09.2016 року N 200703557801 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Перший український банк» та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Перший український банк» на користь держави 1681,60 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
😎 Потрібна консультація?