В феврале 2018 г. ПАТ «Укрсоцбанк» обратился с иском в суд о взыскании с должника и поручителя суммы задолженности по кредитному договору в размере более 42 000 дол. США.
Клиент обратился за юридической помощью в Адвокатское бюро «ЮРКОНСАЛТ».
Ознакомившись с материалами дела, нашими адвокатами было установлено, что Укрсоцбанк обратился в суд с пропуском сроков исковой давности, что может быть основанием для отказа в иске.
В марте 2018 г. нами был подан отзыв на исковое заявление банка. В дальнейшем в суд мы также подали обобщение судебной практики по пропуску сроков исковой давности банком.
23.11.2018 г. судом было принято законное решение об отказе Укрсоцбанку в удовлетворении иска.
Справа N 333/7432/17
23 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:
за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,
представника відповідачів 1,2 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за позовноюзаявою: публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29
до відповідача1: ОСОБА_3, 69104, АДРЕСА_1
відповідача 2: ОСОБА_4, 69104, АДРЕСА_2
про стягнення заборгованостіза кредитнимдоговором урозмірі 41827,41 дол.США.,
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі за текстом ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3В.) та ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4В.) заборгованості по кредиту в сумі 14621,12 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 18593,65 доларів США, 3920,49 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та 4692,15 доларів США пені за несвоєчасне повернення відсотків. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що 27.02.2006 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено договір кредиту N 025М/06, за умовами якого позивач надав відповідачу 1 кредитні кошти. Однак, свої зобов’язання з повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом в строк, визначений у договорі, відповідач 1 належним чином не виконав, внаслідок чого, за останнім утворилась заборгованість за вказаним вище договором. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав, викладених у позові.
Представник відповідачів 1, 2 в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності оскільки останній платіж був здійснений позичальником 08.01.2009 р. та відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або ін. фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 27.02.2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено договір кредиту N 025М/06 з додатками та додатковими угодами, за умовами якого (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди від 31.10.2008 р. N 1) Кредитор зобов’язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 25000 доларів США зі сплатою 14,5 процентів річних з порядком погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів в терміни згідно з графіком погашення, який міститься в Додатку 1 до цього договору і є невід’ємною складовою частиною цього договору та кінцевим терміном повернення заборгованості до 26.02.2013 р. включно.
Згідно з п. 1.2. договору кредиту, кредит надається Позичальнику на наступні цілі: будівництво магазину та кіосків, що розташовуватимуться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, 25в.
За змістом п. 1.3. договору кредиту (в редакції, з урахуванням додаткової угоди від 04.03.2008 р. N 1), в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Кредитор укладає:
— з майновим поручителем ОСОБА_5 договір іпотеки, а саме: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, заставною вартістю 378750 грн., що в еквіваленті по офіційному курсу НБУ складає 75000 доларів США.
Пунктом 2.1. договору кредиту визначено, що видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього договору, проводиться шляхом видачі Позичальнику готівки з позичкового рахунку N 22137315323570 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк».
Відповідно до п. 2.2. договору кредиту, днем надання кредиту вважається день видачі Позичальнику готівки в повній або частковій сумі кредиту, з позичкового рахунку вказаного в п. 2.1. цього договору.
Днем повернення кредиту вважається день зарахування на рахунок N 37394315080403 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» грошових коштів в сумі фактичної заборгованості за кредитом Позичальника перед Кредитором з подальшим перерахуванням Кредитором отриманої суми на позичковий рахунок, вказаний в п. 2.1. цього договору, до досягнення за вказаним позичковим рахунком нульового залишку (п. 2.3. договору кредиту).
Згідно з п. 2.4. договору кредиту, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму дійсної заборгованості за кредитом у валюті кредиту, щомісячно за методом факт/360, де факт фактична кількість днів у місяці, 360 умовна кількість днів у році.
Пунктом 2.5. договору кредиту сторони передбачили, що сплата Позичальником кредиту і процентів Кредитору здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 15-00 в день (на дату), на яку припадає погашення кредиту та процентів згідно Графіку шляхом зарахування Позичальником суми кредиту та процентів на рахунок N 37394315080403 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк».
Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (п. 7.3. договору кредиту).
Статтею 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України).
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (ч. 1). Порукою може забезпечуватись виконання зобов’язання частково або у повному обсязі (ч. 2).
Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2).
27.02.2008 р. між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (Кредитор), ОСОБА_3 (Позичальник) та ОСОБА_5 (Поручитель) укладено договір поруки N 025М/06/1п, за умовами якого (п. 1.1. договору поруки) Поручитель зобов’язався перед Кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.
Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що Поручитель зобов’язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги кредитора про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов’язання, виконати відповідне зобов’язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на рахунок кредитора N 22137315323570 непогашеної суми процентів на рахунок Кредитора N 22181315323571, суми штрафних санкцій на рахунок, який буде визначений в майбутньому.
У разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов’язання відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п. 3.1.2. договору поруки).
Цей договір набирає чинності з дати його укладення (п. 6.2. договору поруки).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору кредиту від 27.02.2006 р. N 025М/06 ПАТ «Укрсоцбанк» надано відповідачу 1 кредитні кошти в загальній сумі 25000 доларів США.
Факт надання кредитних коштів у вказаній вище сумі не заперечувався представниками сторін в ході розгляду цієї справи.
Як встановлено судом, відповідач 1 взятих на себе зобов’язань за договором кредиту від 27.02.2006 р. N 025М/06 щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом в строк, визначений у Графіку погашення мікрокредиту (додаток N 1 до договору кредиту) належним чином не виконав.
У зв’язку з чим, 21.11.2017 р. ПАТ «Укрсоцбанк» направлено на адресу Позичальника (ОСОБА_3В.) та Поручителя (ОСОБА_4В.). вимогу про усунення порушень б/д б/н, відповідно до якої позивач вимагає у строк до 30 днів з дати відправлення цієї вимоги, але не пізніше 3-х днів з моменту отримання цієї вимоги сплатити заборгованість по кредиту, сплатити нараховані проценти, комісії за користування кредитом і нараховані штраф/пеню.
Як свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, вказану вище вимогу вручено ОСОБА_4 22.11.2017 р.
Доказів повного погашення наведеної вище заборгованості, як Позичальником (відповідачем 1), так і Поручителем (відповідачем 2) матеріали цієї справи не містять.
Позивачем заявлені вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми основного боргу за кредитом в розмірі 14621,12 доларів США та відсотків за користування кредитом в сумі 18593,65 доларів США, що нараховані за період з 27.02.2006 р. по 17.11.2017 р. (згідно наявного в матеріалах справи розрахунку).
Представник відповідачів 1, 2 у відзиві на позовну заяву просить суд застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин.
Строк виконання кожного щомісячного зобов’язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, за зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п’ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252? 255 ЦК України.
При цьому, початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, враховуючи, що за умовами договору кредиту від 27.02.2006 р. N 025М/06 погашення кредиту та процентів за його користування повинне здійснюватись позичальником щомісячно рівними частинами, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов’язань.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК Українистрок пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Як встановлено вище матеріалами справи, сторони визначили як строк дії договору кредиту від 27.02.2006 р.? до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (пункт 7.3 договору кредиту), кінцевий строк повернення кредиту? до 26 лютого 2013 року (п. 1.1. кредитного договору), так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів — щомісячно, у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту, а також строки сплати процентів за користування кредитом щомісячно до 15-00 в день (на дату), на яку припадає погашення кредиту та процентів згідно Графіку (п. 2.5. договору кредиту).
Із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості слідує, що останній платіж зі сплати кредиту відповідачем 1 був здійснений 08.01.2009 р. в сумі 259,80 доларів США та 03.03.2010 р. зі сплати відсотків за користування кредитом в сумі 500 доларів США.
Даний факт не заперечувався представниками сторін в ході розгляду справи.
Таким чином, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до суду — 12.12.2017 р. (відповідно до штемпеля поштового відділення на конверті), суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми основного боргу за кредитом в розмірі 14 621,12 доларів США та відсотків за користування кредитом в сумі 18 593,65 доларів США за період з 27.02.2006 р. по 17.11.2017 р. заявлені з пропущенням строку позовної даності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
За таких обставин, враховуючи відсутність клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання поважними причини пропущення строків позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу за кредитом в розмірі 14 621,12 доларів США та відсотків за користування кредитом в сумі 18 593,65 доларів США за наведений вище період у зв’язку із спливом позовної давності до заявлених вимог в цій частині.
Також, ПАТ «Укрсоцбанк» заявлено вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 3920,49 доларів США та пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в розмірі 4692,15 доларів США.
Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, враховуючи сплив позовної давності до основних вимог про стягнення боргу за кредитом та відсотків за користування кредитом у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3 920,49 доларів США та пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 4 692,15 доларів США. У зв’язку з чим, у задоволенні позову в цій частині судом відмовляється.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 16611,59 грн. покладається судом на позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 30.11.2018 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
😎 Потрібна консультація?