Выселение из квартиры через суд
Часто возникают проблема, когда человек покупает квартиру или дом, но после заключения сделки и получения денег бывший собственник жилья или члены его семьи не спешат выписываться (сниматься с регистрации) по адресу жилья.
В таком случае, новый собственник имущества имеет право на защиту своих интересов.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.
Частиною 2 статті 16 ЦК України зазначається, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права може бути припинення дії, яка порушує право.
Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 2 статті 318 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 386 ЦК України зазначається, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Также право нового собственника имущества на защиту своих интересов подтверждается судебной практикой:
Пунктом 3 листа ВСС України №24-150/0/4-13 від 28.01.2013 р. «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» зазначається, що при розгляді справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, судам необхідно розрізняти правовідносини, які виникають між власником та колишнім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, колишніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї колишнього власника житла. У першому випадку власник житла має право вимагати визнання колишнього власника таким, що втратив право користування, та зняття його з реєстрації. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла.
У постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред’явивши вимогу про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Таким образом, суд снимает с регистрации бывших собственников жилья. При этом нет необходимости ждать пол года или год до момента подачи иска, составлять акты о непроживании данных лиц и тд., что советуют некоторые «юристы», путая защиту прав собственника жилья с защитой прав пользователей жилья.
21.09.2016
Справа № 2/331/1176/2016
331/4825/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне рішення)
21 вересня 2016 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Федорович Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користування власністю, —
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою № 224 в будинку № 25 по вулиці Шкільна в місті Запоріжжя.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою, але фактично не проживає з 1980 року, в будинку відсутнє належне йому майно та речі. Відповідач не несе витрати по сплаті за будинок та комунальні послуги, у звязку з чим позивач змушена завернутися до суду з даною позовною заявою.
На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що позбавлений права користування житловим приміщення, а саме: квартирою № 224 в будинку № 25 по вулиці Шкільна в місті Запоріжжя.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, але до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримала, на задоволенні позовних вимог наполягала, проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив. Заяв з проханням розглядати справу без його участі або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 31.05.2016 року (а.с.8-9) та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 60299403 від 31.05.2016 року (а.с. 10).
У відповідності до п. 13 вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири від 31.05.2016 року продавці, в тому числі в особі представника, зобовязуються передати квартиру покупцю для вільного користування і безперешкодного володіння не пізніше 20.06.2016 року.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 21.06.2016 року, виданої за відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької області за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2 (а.с.11).
Факт реєстрації ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_3 створює ОСОБА_1 перешкоди при здійсненні нею права власності, оскільки вона не має можливості в повному обсязі та на власний розсуд розпорядитися належним їй майном, а саме: укласти договір купівлі-продажу, договір дарування, оформити субсидію, крім того, ОСОБА_1 змушена нести додаткові матеріальні збитки, у звязку з необхідністю сплачувати комунальні послуги за зареєстровану особу ОСОБА_2
Згідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 69, 74, 169, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 321, 386, 391 ЦК України суд, —
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що позбавлений права користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 224 в будинку № 25 по вулиці Шкільна в місті Запоріжжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до ст.. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.В. Мінасов
😎 Потрібна консультація?