Отменена исполнительная надпись Кредит-Капитал на сумму 12 000 грн. Взыскана компенсацию 5402,90 грн.

В пользу ТОВ “Финансовая компания “Кредит-Капитал” (компания которой первичный кредитор – ТОВ “Милоан” продало право требования по кредиту) требовалось взыскать с клиента 12014,50 грн.

Специалистами бюро в кратчайшие сроки был подготовлен и подан иск в суд о признании исполнительной надписи такой, что не подлежит исполнению.

Судом восприняты доводы адвоката о неправомерности надписи и вынесено решение в пользу клиента: исполнительная надпись была отменена.

Кроме того, суд счел аргументированной нашу позицию касательно возмещения клиенту затрат на правовую помощь, обязав ТОВ “Финансовая компания “Кредит-Капитал” компенсировать клиенту 5402,90 грн.

N 336/3973/21

N 2/336/3204/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Савеленко О.А.

секретаря судового засідання Брагіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, треті особи: приватний нотаріус Киїівського міського нотаріального округу Барщацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микола Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, треті особи: приватний нотаріус Киїівського міського нотаріального округу Барщацький І.В., приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та просив визнати виконавчий напис N 13676 від 19.12.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Барщацьким І.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія “Кредит-Капітал” в розмірі 12014,50 грн. таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з сайту “Автоматизована система виконавчого провадження” позивач дізнався, що він знаходиться в Єдиному реєстрі боржників. Після укладення договору з адвокатом йому стало відомо, що він є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису N 13676 від 19.12.2020 року, вчиненим приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Барщацьким І.В. згідно з яким борг позивача перед відповідачем становить 12014,50 грн.

Вважає, що такий виконавчий напис вчинений третьою особою по справі із порушенням норм законодавства, чинного на час вчинення напису.

Вказує, що відповідно до отриманих документів, заборгованість не є безспірна, окрім того виконавчий напис вчинено на підставі копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено також позивач не оримував жодних вимог про стягнення боргу з відповідача.

За приписами ст. 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

На підставі документів, наданих відповідачем третій особі із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2021 року відкрито провадження у зазначеній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

06.10.2021 року від відповідача ТОВ Фінансова компанія “Кредит-Капітал” надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, справу розглядати без участі представника відповідача.

Теріт особи по справі, належним чином повідомлені до суду не звявилися, причини неявки не повідомили.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв’язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Судом встановлено, що 19.12.2020 року приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Барщацьким І.В., вчинено виконавчий напис N 13676 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінансова компанія “Кредит-Капітал” якому ТОВ “Мілоан” відступило право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 25.04.2019 року N 29-МЛ. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.04.2019 року по 23.11.2020 року. Сума заборгованості складає 11084,50 грн. та 930 грн. за вчинення виконавчого напису.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. від 25.02.2021 року відкрито виконавче провадження N 64641862.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За змістом п. п. 3.1.3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року N 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за N 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно з Правовою позицією Верховного Суду України у справі N 6-16цс15, на повернення боргів (кредитів) у банків є три роки у всіх спорах з боржниками буде застосовуватися тільки цей термін позовної давності, якщо особа не поставила свій підпис під документом з його продовженням. Документу про продовження терміну позовної давності укладеного між сторонами, суду не надано.

Відповідно до ст. 89 Закону України “Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред’явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п. п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі N 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, у тому числі: “Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”.

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 05.10.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

У разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 05.10.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов’язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов’язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі N 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов’язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України “Про нотаріат” строків, чим порушив норми Закону України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі N 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Щодо відшкодування інших судових витрат, понесених позивачем у справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов’язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеної у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

Позивач до позовної заяви надав акти надання послуг до Договору N 01.03.2021 про надання правової допомоги та копії рахунків за надані адвокатські послуги згідно яких загальна ціна наданих послуг становить 5402,90 грн.

Оскільки витрати на правничу допомогу підтверджуються наданими до позовної заяви доказами є співмірними зі складністю справи, вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6-13,81,133,141, 258-273,280-289, 355 ЦПК України, ст. ст. 87,88 Закону України “Про нотаріат”, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, треті особи: приватний нотаріус Киїівського міського нотаріального округу Барщацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микола Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис N 13676, вчинений приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Барщацькиим Ігорем Вікторовичем 19.12.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” у розмірі 12014,50 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5402,90 грн.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-капітал”, код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79018, Львівська область, м. Львів, Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Савеленко О.А.

11.10.21