В 2007 г. клиент получил кредит в ВиейбиБанке на покупку квартиры. Из-за повышения курса доллара в 2008 г. перестал обслуживать кредит.
В 2011 г. на клиента банком был подан иск в суд о взыскании задолженности. Во время нахождения дела в суде сотрудниками банка был предложен вариант урегулирования задолженности по кредиту путем продажи квартиры с списанием остатка долга. Такой вариант клиента устраивал, он собрал все необходимые документы и нашел покупателя на квартиру. Как оказалось позже, его заявка была одобрена комитетом банка, но сотрудники банка в Запорожье, которые сопровождали сделку после внесения клиентом денег с продажи квартиры не подписали с ним дополнительное соглашение о прощении остатка долга, вследствие чего с него по решению суда была взыскана сумма долга в полном объеме.
Как позже объяснил клиент, данные сотрудники с него хотели получить дополнительные деньги за подписание соглашения о списание долга, но он отказался.
В период с 2011 по 2016 г. клиента не тревожили.
В январе 2017 г. клиент узнал о вынесении в пользу банка заочного решения от 09.12.2016 г., согласно которому с него было взыскано дополнительно сумму в размере “непогашенного долга” и начисленных процентов в суме 1 116 000,00 грн.
Клиент обратился в ЮК “Юрконсалт”. Нами было подано заявление о пересмотре заочного решения в связи с фактическим урегулированием долга между сторонами и пропуском банком сроков исковой давности.
28.03.2017 г. поданное юристами ЮК “Юрконсалт” заявление о пересмотре заочного решения было удовлетворено, решение отменили.
Во время повторного рассмотрения дела нами были истребованы документы банка о принятии комитетом банка протокольного решения о списании должнику долга в случае добровольной продажи залога, а также было истребовано у частного нотариуса, который проводил сделку по продаже залога письмо банка, в котором было четко указано о полном погашении заемщиком кредитного договора.
Основываясь на этих документах, суд принял решение об урегулировании между сторонами задолженности по кредиту, хотя доп. соглашение стороны и не подписывали.
23.12.2011 р. листом №283/2011 за підписом начальника відділення №90 ПАТ “Всеукраїнський міжнародний банк” ОСОБА_3 на імя приватного нотаріуса Запорізького МНО ОСОБА_4 було підтверджено факт повного погашення боргових зобовязань по кредитному договору №КФ24-07/Н від 18.03.2007 р. та припинення в звязку з цим договору іпотеки.
Представником банку не було надано жодних доказів, які б спростовували факт врегулювання заборгованості за кредитом шляхом добровільної реалізації предмету іпотеки та списання залишку боргу, що підтверджується вищенаведеним листом.
27.07.2017 г. решением суда банку было отказано. Решение банк не обжаловал, оно вступило в законную силу.
Еще раз обращаем внимание читающих, что все сделки с банком, будь то получение кредита или его закрытие, урегулирование, продажа прав требований – обязательно нужно проводить с профильным юристом и подписанием соответствующих договоров, получением справок, которые будут гарантировать достигнутый результат на бумаге, а не на словах.
№ 317/3036/16-ц №/п 2/317/1108/2016
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2016 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Ачкасова О.М.
при секретарі Кузіної Л.Х.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19.03.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» (правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1») та відповідачем був укладений кредитний договір №24-07/Н, відповідно до якого ОСОБА_2, отримав у позивача кредит в розмірі 86546,00 доларів США, для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу нерухомого майна, з встановленням процентної ставки за користування кредитом 12,8% річних з терміном повернення кредиту та процентів не пізніше 18.03.2027 року. Однак, станом на 29.06.2016 р. у відповідача виникла заборгованість в сумі 1164495,93 грн., яка до цього часу не сплачена, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.
У судове засідання представник позивача не з»явився, підтримав позов в повному обсязі, просив суд розглядати справу за його відсутності та постановити заочне рішення.
Відповідач у судове засідання не з»явився, повідомлявся належним чином про місце та час розгляду справи, однак, судові повістки за місцем реєстрації не отримував, згідно ст.74 ч.5 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу заочно за відсутності сторін у справі, на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази, суд вважає що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Факт укладання між сторонами кредитного договору підтверджується копією договору №24-07/Н від 19.03.2007 р., розмір заборгованості відповідача перед банком підтверджується розрахунком по кредитному договору, згідно якого заборгованість за кредитом складає -18210,35 доларів США (еквівалент по курсу 24,873395 грн. за один долар США на 29.06.2016 р.), відсотки- 37302,27 доларів США (еквівалент по курсу 24,873395 грн. за один долар США на 29.06.2016 р.), плата за пропуск платежів- 34218,02 грн., загальна сума заборгованості складає 1164495,93 грн.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, а якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Вирішуючи спір, суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України, присуджує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 6460,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.08.2016 р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74,88, 212-215,224-233 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 625,1054 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії СВ №018502, ВИДАНИЙ 29.06.1999 р. Ленінським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації : Запорізька область Запорізький район, с.Мар»ївка, вул.Комсомольська, 56) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (адреса : 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 27 «Т»), рахунок №32079101301026 у Національному банку Україна, МФО 300001, код у ЄДРПОУ 19017842 – заборгованість за кредитним договором №24-07/Н від 19.03.2007 р., у розмірі 1164495,93 грн. (один мільйон сто шістдесят чотири тисячі чотириста дев»яносто п»ять гривень дев»яносто три копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії СВ №018502, ВИДАНИЙ 29.06.1999 р. Ленінським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації : Запорізька область Запорізький район, с.Мар»ївка, вул.Комсомольська, 56) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (адреса : 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 27 «Т»), рахунок №32079101301026 у Національному банку Україна, МФО 300001, код у ЄДРПОУ 19017842 – судовий збір у розмірі 6460,63 грн. (шість тисяч чотириста шістдесят гривень шістдесят три копійки).
Рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя:
№ 317/3036/16-ц
№/п 2-п/317/9/2017
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2017 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді Ачкасова О.М.,
при секретарі Кузіної Л.Х.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2016 року, ухваленому у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 1164495,93 грн. та судовий збір у сумі 6460,63 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення суду, посилаючись на те, що він не був повідомлений належним чином, судових повісток не отримував, про факт знаходження справи на розгляді у суді не знав. Крім того, рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя, вже було стягнуто заборгованість за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором позичальником була погашена в повному обсязі, у зв»язку із чим заочне рішення підлягає скасуванню.
У судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, від його представника надійшла заява, у якій він підтримав заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду.
У судове засідання представник позивача не з»явився, надав заперечення в яких зазначив, що ухвалюючи заочне рішення, суд дотримався норм матеріального та процесуального права, повно з»ясував всі фактичні обставини справи та дослідив і надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, сприяв повному, об»єктивному та неупередженому її розгляду, а тому просив суд відмовити ОСОБА_1 у перегляді заочного рішення та розглянути справу за його відсутністю.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, оскільки їх неявка за вказаними обставинами не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Розглянувши матеріали справи та докази, надані відповідачем, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 231 ч.3 п.2 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Як вбачається з матералів справи, відповідач ОСОБА_1 дійсно не отримував судові повістки у судові засідання призначені на 30.09.2016 р. на 10-20 год., 13.10.2016 р. на 09-30 год, 21.10.2016 р. на 09-30 год, 14.11.2016 р. на 10-30 год, 09.12.2016 р. на 10-00 год, що підтверджується повернутими до суду поштовими конвертами.
Крім того, як вбачається із рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 28.11.2011 року, з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» за кредитним договором №КФ 24-07/Н від 19.03.2007 р. було стягнуто 728664,00 грн., тобто, позивачем було двічі подано позов за одним й тим самим кредитним договором, що має істотне значення при ухваленні рішення суду, крім того, до заяви додані певні докази.
Отже, суд вбачає законні та обгрунтовані підстави для задоволення судом заяви про перегляд заочного рішення суду, тому, заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Заочне рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 09.12.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 10 годину 00 хвилин 19 квітня 2017 року у приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області.
Ухвала суду остаточна.
Суддя:
№ 317/3036/16-ц
№/п 2/317/614/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2017 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Ачкасова О.М.
при секретарі Кузіної Л.Х.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 19.03.2007 р. між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1» (правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_1») та відповідачем був укладений кредитний договір №24-07/Н, відповідно до якого ОСОБА_2отримав у позивача кредит в розмірі 86546,00 доларів США, для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу нерухомого майна, з встановленням процентної ставки за користування кредитом 12,8% річних з терміном повернення кредиту та процентівне пізніше 18.03.2027 року. Однак, станом на 29.06.2016 р. у відповідача виникла заборгованість в сумі 1164495,93 грн.,яка до цього часу не сплачена, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду.
У судове засідання представник позивача не зявився, підтримав позов в повному обсязі, просив суд розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, звернувся до суду з письмовими запереченнями, в яких зазначив, що в 2011 р. між позичальником та банком було погоджено врегулювання заборгованості за кредитом шляхом добровільного продажу предмету іпотеки по кредиту з списанням залишку боргу. Факт відсутності боргу підтверджується протоколом кредитного комітету та листом банку від 23.12.2011 р. Крім того вважає, що позовні вимоги заявлені з пропуском позовної давності. Просив суд відмовити у задоволенні позову, розглянути справу за його відсутності.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін у справі, на підставі наявних у справі доказів та письмових пояснень.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши всі докази, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір №24-07/Н від 19.03.2007 р. на суму 85 546,00 дол. США.
21.10.2011 р. протоколом кредитного комітету банку №775 було погоджено врегулювання заборгованості за кредитним договором №24-07/Н від 19.03.2007 р. шляхом добровільного продажу предмету іпотеки за договором квартири з зарахуванням коштів від продажу квартири в розмірі 72 844,28 дол. США в рахунок погашення кредитного договору та списанням залишку боргу за рахунок сформованого резерву банку.
28.11.2011 р. рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя з відповідача ОСОБА_2 було достроково стягнуто суму заборгованості за кредитним договором договір (№24-07/Н від 19.03.2007 р.) в повному обсязі.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, в період з 02.12.2011 р. по 01.01.2012 р. позичальником було погашено 60 773,62 дол. США на тіло кредиту, 12 071,38 дол. США на відсотки, всього: 72 844,28 дол. США, тобто в розмірі необхідного погашення, встановленого протоколом комітету банку від 21.10.2011 р.
23.12.2011 р. листом №283/2011 за підписом начальника відділення №90 ПАТ “Всеукраїнський міжнародний банк” ОСОБА_3 на імя приватного нотаріуса Запорізького МНО ОСОБА_4 було підтверджено факт повного погашення боргових зобовязань по кредитному договору №КФ24-07/Н від 18.03.2007 р. та припинення в звязку з цим договору іпотеки.
Представником банку не було надано жодних доказів, які б спростовували факт врегулювання заборгованості за кредитом шляхом добровільної реалізації предмету іпотеки та списання залишку боргу, що підтверджується вищенаведеним листом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позичальника відсутня заборгованість за кредитним договором, що є підставою для відмови в позові.
Враховуючи факт відсутності заборгованості за кредитним договором з 23.12.2011 р., суд відхиляє заперечення представника відповідача про пропуск банком строків позовної давності в звязку з тим, що суд згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України застосовує наслідки спливу строків позовної давності лише за наявності відповідного спору або порушеного інтересу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,74,88,212-215 ЦПК України, ст. ст.267,526,530,599, 625,1054 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя: О.М. Ачкасов
😎 Потрібна консультація?