Прекращено поручительство перед ПАО “Надра Банк” на сумму 1 700 000,00 грн.

17.08.2016

Справа № 337/5295/15ц

             Провадження № 2п/337/34/2016 р.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року                                  Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді                    Кучерук І.Г.

за участю секретаря                                  Гончар В.О.

представника ПАТ КБ «Надра»               ОСОБА_1

представника відповідача                         ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2015 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволені та стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року в розмірі 1736339 гривень 97 копійок, та судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що по справі вони належним чином повідомлені не були, на день розгляду справі проживали за адресами, вказаними в позовній заяві, проте не отримували жодних поштових повідомлень про наявність судових повісток. В звязку з тим, що з поважних причин не брали участь в справі, були позбавлені можливості заявити клопотання про застосування судом строку позовної давності в порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України. 26.11.2014 року між сторонами було укладено додатковий договір №4 за яким було погоджено зміну валюти зобовязань за кредитом. Вказаним договором дублюються умови щодо виникнення у позичальника зобовязання по сплаті неустойки лише після отримання письмової вимоги банку (п. 8.1.) та списання неустойки (п. 11.1). Графіком погашення кредиту також не зазначається розмір неустойки, якщо вона мала місце. Розрахунок заборгованості по відсотках наданий в доларах США, згідно з яким в період з 16.02.2007 р. по 25.11.2014 р. щомісяця нараховано відсотки за ставкою 11,74% річних виходячи з суми заборгованості по кредиту. При цьому, в розрахунку взагалі відсутня інформація про погашення позичальником вказаних відсотків, внаслідок чого заборгованість за відсотками становить 85810 дол. США. В той же час, банком надано інформацію про суму платежів по кредиту в дол. США, згідно якого за цей же період часу позичальником було сплачено на користь банку 69097,23 дол. США, проте вказані кошти в розрахунку заборгованості взагалі не відображено, що безпідставно завищує розмір боргу на суму погашення кредиту. В зв’язку з тим, що позивачем не було надано доказів вручення (направлення) на адресу позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту в порядку п. 3.1, 3.2 Кредитного договору, позовні вимоги про стягнення всіє суми кредиту задоволенню не підлягають. Вважають договір поруки припиненим так як 15.01.2015 року на адресу поручителя ОСОБА_4 було направлено вимогу про дострокове повернення всієї заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні представник відповідачів підтримав вимоги з мотивів викладених у заяві про перегляд заочного рішення.

Представник ПАТ КБ «Надра» у судовому засіданні покладалась на розсуд суду.

Оглянувши надані докази, вислухавши пояснення, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом зясовано, що відповідачі не зявилися у судові засідання з поважної причини не отримання судових повісток, та докази, на які вони посилаються, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. 231, 232 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 29.10.2015 року за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку на 13 вересня 2016 року на 13-00 годину.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя:

20.04.2017

Справа № 337/5295/15-ц

Провадження № 2/337/52/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року                              Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря              Гончар В.О.

представника позивача       ОСОБА_1

представника відповідача   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хортицького районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

04.09.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №14\2007\0068 Фжк від 16.02.2007 року в сумі 1736339,97 грн. яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1367914,71грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 297212,06 грн.; заборгованості по пені в сумі 3360,40 грн., штраф за порушення кредитного договору в розмірі 899,04 грн.; заборгованості по реструктуризованій пені в розмірі 3102,47 доларів США, що за курсом НБУ становить 66653,76 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить їх задовольнити з мотивів викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_2 з позовними вимогами до свого довірителя не згоден. Також надав письмові заперечення на позов у яких зокрема вказав, що пунктом 2.2 договору поруки зазначається, що поручитель зобов’язується виконати всі взяті на себе зобов’язання по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником Зобов’язань та необхідності їх виконання поручителем. 15.01.2015 року на адресу поручителя направлялася вимога про дострокове повернення кредиту в повному обсязі. Оскільки позичальником та поручителем на протязі 30 днів вказана вимога не була виконана, строк виконання зобов’язання за кредитним договором настав 16.02.2015 року. Таким чином, позивач зобовязаний був предявити позов до поручителя до 15.08.2016 року, чого ним здійснено не було. Враховуючи той факт, що строк виконання основного зобов’язання для поручителя було встановлено до 16.02.2015 року, а позов до нього було подано лише 04.09.2016 року, порука за договором поруки припинилася, що свідчить про безпідставність позовних вимог банку до поручителя.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, заперечень на позов не надала, сторони наполягали на розгляді справи за відсутності ОСОБА_3

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що 16.02.2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого виступає ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №14/2007/0068/Фжк, відповідно до умов якого банк надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 95348 доларів США на проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна, строком до 15.02.2034 року, з виплатою відсотків у розмірі 11,74% річних.

Згідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

З метою забезпечення повернення кредитних коштів, 16.02.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4І було укладено договір поруки №14/2007/0068/Фжк, за умовами яких поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих зобовязань, що витікають з кредитного договору №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року. Поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також в якості забезпечення виконання зобовязань щодо погашення кредиту 16.02.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року.

30.12.2009 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року, до умов якої встановлено на період з грудня 2009 року по 01 лютого 2010 року щомісячну мінімальну суму необхідного платежу 500 доларів США.

07.05.2010 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року, до умов якої встановлено на період з травня 2010 року по квітень 2012 року надається поетапна відстрочка сплати частини щомісячного необхідного платежу.

07.05.2010 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки.

27.05.2013 року ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року відповідно до якого повернення відповідної частини кредити та сплата процентів здійснюється шляхом сплати ОСОБА_3 ануїтет них платежів.

27.05.2013 року ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору поруки №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року.

26.11.2014 року ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір про внесення та доповнень № 4 до кредитного договору №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року, відповідно до умов, якої заборгованість за валютним кредитом була переведена у гривню відповідно до курсу НБУ.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписали договори, та тим самим виявили свою згоду з усіма їх пунктами та зобовязувалися їх виконувати.

Відповідач ОСОБА_3 не виконує належним чином договірні зобов’язання, щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Станом на 07.08.2015 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року становить 1669686,03 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 1367914,71грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 297212,06 грн.; заборгованості по пені в сумі 3660,4 грн., штраф за порушення кредитного договору в розмірі 899,04 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

Що стосується заборгованості за реструктуризованої пені в сумі 3102,47 доларів США, що за курсом НБУ становить 66653,76 грн.

У судовому засіданні представником позивача не обґрунтовано належними доказами наявність в умовах кредитного договору №14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року, та у додаткових угодах обовязок ОСОБА_3 сплатити заборгованість з реструктуризованої пені, також суду не надано належного розрахунку даної заборгованості.

Що стосується позовних вимог до поручителя ОСОБА_4

Згідно ст.559 ч.4 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-272цс від 29.06.2016 року ч.4 ст.559 ЦК України, регулюючи правовідносини з припинення поруки у звязку із закінченням строку її чинності, передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання, якщо кредитор не предявить вимоги до поручителя; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобовязання не встановлено або встановлено моментом предявлення вимоги), якщо кредитор не предявить позову до поручителя.

Отже, згідно висновкам Верховного Суду України у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором, передбачений ч.4 ст.559 ЦК України, строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Аналіз ст. 559 ЦК України  дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-якої частини цієї статті) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб’єктивного права кредитора й суб’єктивного обов’язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який с преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред’явлення позову), кредитор вчиняти не може.

3 огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов’язань застосоване в другому реченні ч.4 ст.559 ЦК України словосполучення «пред’явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при ньому не виключає можливість пред’явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання.

Судом встановлено, що 15.01.2015 року ПАТ «КБ «Надра» на адресу поручителя ОСОБА_4 була направлена досудова вимога про дострокове повернення кредиту в повному обсязі, та надавався строк у 30 днів для сплати кредиту.

Відповідно до п. 2.2 договору поруки №14/2007/0068/Фкж від 16.02.2007 року, поручитель зобов’язаний виконати всі взяті на себе зобов’язання по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від Кредитора про невиконання Позичальником зобовязань.

Поручителем ОСОБА_4 на протязі 30 днів досудова вимога не була виконана, і таким чином, ПАТ «КБ «Надра» мав можливість предявити позов до поручителя до 15.08.2015 року, а позов було подано 04.09.2015 року.

Таким чином, суд вважає, що позивач предявив вимоги до поручителя ОСОБА_4 поза межами установленого законом строку позовної давності, і даному випадку, до позовних вимог до ОСОБА_4 слід застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог до останнього у звязку з пропущенням строку позовної давності.

Щодо інших заперечень на позов викладених у письмовій формі(необґрунтованості розрахунку за відсотками та тілом кредиту, безпідставності дострокового стягнення суми за кредитом), суд вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, так як вини спростовуються матеріалами справи, і стосуються відповідача ОСОБА_3, яка не уповноважувала ОСОБА_2 на представлення її інтересів.

Згідно ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відноситься вжиття передбачених законодавством заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Таким чином з відповідача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 25045 грн. 29 коп.

Керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 88 ЦПК України, ст. 526, 536, 549-554, 559, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 14/2007/0068/Фжк від 16.02.2007 року в розмірі 1669686 (один мільйон шістсот шістдесят девять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 03 копійок, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 1367914,71 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 297212,06 грн.; пеню в сумі 3660,4 грн., штраф за порушення кредитного договору в розмірі 899,04 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 25045 (двадцять пять тисяч сорок пять) грн. 29 коп.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області, протягом 10 днів.

Суддя: