Банку отказано в обращении взыскания на дом в размере 29 000,00 дол. США

Юристами АБ “Юрконсалт” были защищены интересы клиента в споре с ОАО “Райффайзен банк Аваль” в деле об обращении взыскания на предмет ипотеки. В октябре 2013 года банк обратился с иском к клиенту, в связи с наличием несущественных просрочек по кредиту, просил обратить взыскание на предмет ипотеки – дом, в котором проживал заемщик и члены его семьи, размер долга перед банком составлял более 29 000,00 дол. США. При рассмотрении дела были поданы возражения, согласно которых банком не было предоставлено доказательств направления на адрес заемщика уведомлений о досрочном возврате кредита, кроме того, сумма просрочки по задолженности была несущественной. Судом были приняты доводы юристов АБ “Юрконсалт” и отказано в иске банку. Ссылка на решение суда.

Державний герб України

Дата документу 16.01.2014

 

                                                                                      Справа №  334/9795/13-ц

                                                                                    Провадження №  2/334/346/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі

                   головуючого – судді: Лисенко Л.І.

                   при секретарі – Піка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за крединим договором в сумі 28509,48дол.США (227876,28грн.), вказавши в заяві, що 27.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції і відповідачем ОСОБА_2  був укладений кредитний договір № 014/17-40/1093-36, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 30000,00 доларів США терміном з 27.06.2006р. по 27.06.2026р. включно, зі сплатою 12,00 % річних.

3.04.2009 року була укладена додаткова угода №1, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов’язалася щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку та щомісячно сплачувати відсотки.

Банк виконав умови договору повністю, а відповідач порушив умови договору. Відповідно до п.5.1 кредитного договору, позичальник зобов’язався щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати часткове погашення кредиту та відсотків згідно з п.1.3 кредитного договору та остаточне погашення здійснити до 27.06.2026р.

Згідно з п.6.5 договору банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору та/або договорі, що забезпечують погашення кредиту.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору, за порушення строків повернення боргу за кредитним договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми до оплати суми за кожен календарний день прострочення.

Оскільки позичальник ухиляється від виконання зобов’язань за кредитним договором, що виявляється в нездійсненні платежів, передбачених кредитним договором, та, відповідно, зростаючій простроченій заборгованості по кредиту та відсотках, а тому, банк вимушений був звернутися до суду.

Станом на 15.10.2013р. заборгованість складає 28509,48 доларів США, що складається з: заборгованості за тілом кредиту – 24658,25 доларів США (197093,39 грн.), нарахованих відсотків – 1489,1 доларів США (11902,38 грн.), нарахована пеня по кредиту – 2362,13 дол. США (18880,51 грн.).

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/17-40/1093-34 від 27.06.2006 року та додатковою угодою від 3.04.2009 року у сумі 28509,48 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.

Відповідачка проти позову заперечує, вказавши, що вона погасила кредит, згідно до розрахунку, наданому банком на 15.10.2013 року по тілу кредиту планове погашення 6992,21 долар США, по процентам 23176,95 доларів США; фактично сплачено по тілу кредиту – 6528,18 доларів США, по процентам 21687,85 доларів США. По квитанції від 26.12.13 року вона сплатила тіло – 408,04 доларів США, по процентам – 1494,96 доларів США.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що 27.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов’язками є Публічне акціонерне товариство «Райфайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції і відповідачем ОСОБА_2  був укладений кредитний договір № 014/17-40/1093-36, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 30000,00 доларів США терміном з 27.06.2006р. по 27.06.2026р. включно, зі сплатою 12,00 % річних.

03.04.2009 року була укладена додаткова угода №1, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов’язалася щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку та щомісячно сплачувати відсотки. Позивачка отримала кредит.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.

Позивач зазначив, що станом на 15.10.2013р. відповідачка має заборгованість перед банком у сумі  28509,48 доларів США, що складається з: заборгованості за тілом кредиту – 24658,25 доларів США (197093,39 грн.), нарахованих відсотків – 1489,1 доларів США (11902,38 грн.), нарахована пеня по кредиту – 2362,13 доларів США (18880,51 грн.). Просить  в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/17-40/1093-34 від 27.06.2006 року та додатковою угодою від 3.04.2009 року у сумі 28509,48 доларів США  звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2. Із наданого банку розрахунку заборгованості на 15.10.2013 року вбачається, що по тілу кредиту планове погашення складає 6992,21 дол.США, по процентам планове погашення – 23176,95 дол.США; фактично сплачено по тілу кредиту – 6528,18 дол.США, по процентам – 21687,85 дол. США (а.с. ). До суду надано квитанцію від 26.12.13 року про  сплату по тілу кредиту – 408,04 дол.США, по процентам – 1494,96 дол.США (а.с.  ). Згідно до розрахунку поточної заборгованості немає.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.  Строк дії кредитного договору, укладеному з ОСОБА_2  до 27.06.2026 року, тому підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок, який розташований за адресою:АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 на теперішній час немає.

Оскільки у задоволенні позову необхідно відмовити, то не підлягають відшкодуванню і витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору.

Керуючись п.п.9,49 Положення НБУ “Про кредитування”, ст.ст.526,610,615, 623-625,1050 ЦК України і ст.ст.10,60,88,212,213 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:                                                                               Лисенко Л.  І.