Выигран процес с Приватбанком по кредитной карте

Выиграно дело в суде с приватбанком

Адвокатами АБ «ЮРКОНСАЛТ» были защищены интересы клиента в споре с Приватбанком. Клиент освобожден от долга в размере более 17 000 грн.

Получение кредитной карты:

Приватбанком была выдана клиенту кредитная карта на основании анкеты-заявления. Никаких кредитных договоров клиент не заключал.

Подача банком иска в суд:

В ноябре 2017 г. Приватбанк подает иск в суд о взыскании долга в сумме более 17 000,00 грн. Клиент обращается за помощью к Адвокату по кредитным спорам.

Написание отзыва на иск банка:

Адвокатами был написан отзыв на иск. В связи с тем, что клиент не подписывал Правила и Условия пользования банковскими услугами, которые размещены на сайте Приватбанка, банк не имеет права начислять проценты и штрафы по карте.

Подготовка контррасчета на иск банка:

Адвокатом был подготовлен и подат суду контррасчет задолженности по кредиту, согласно которого фактически долг у должника отсутсвует, так как банк незаконно начислял проценты и штрафы по кредиту.

Вынесение решения суда в пользу заемщика:

04.09.2019 г. судом было принято решение об отказе Приватбанку в взыскании суммы долга с клиента. Решение вступило в законную силу и банком не обжаловалось.

Полный текст решения суда:

Дата документу 04.09.2019

Справа N 334/7235/17

Провадження N 2/334/1964/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого — судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач в особі АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за заявою б/н від 22 травня 2012 року, в якому вказує, що відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору. Овердрафт (п. 1.1.1.63 Договору) — це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору. Відповідно до п. 1.1.2.1.5 до обов’язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник у разі невиконання зобов’язань за договором на вимогу Банку повинен виконати зобов’язання з повернення кредиту, оплати винагороди Банку.

Згідно з п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. плюс 5 % від суми позову.

Відповідач у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 5095261054 ЦК України зобов’язання за вказаним договором не виконав, не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 27.09.2017 року відповідач має заборгованість у сумі 13876,95 грн., яка складається з:

— тіла кредиту у сумі 4056,09 грн.;

— нарахованих відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3327,24 грн.;

— нарахованої пені — 5356,62 грн.,

а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

— 500,00 грн. — штраф (фіксована частина),

— 637,00 грн. — штраф (процентна складова).

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому він змушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 13876,95 грн. та витрати понесені по оплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

13 вересня 2018 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за заявою б/н від 22 травня 2012 року на загальну суму 13876,95 грн. разом з судовими витратами у розмірі 1600,00 грн.

03 грудня 2018 року та 13 грудня 2018 року представник відповідача адвокат Працевитий Г.О. заявив про перегляд заочного рішення суду від 13.09.2018 року.

14 лютого 2019 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя заяву про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2018 року у справі N 334/7235/17 за позовом ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду у спрощеному провадженні.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем не надано доказів в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, наголошуючи на тому, що в наданій позивачем заяві відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 висловлював свою згоду на оформлення на своє ім’я кредитної картки з встановленням кредитного ліміту, про що свідчить відсутність підпису під вказаними умовами. Крім того Умови та правила надання банківських послуг не містять дати документу та підпису позичальника. Водночас, представник відповідача вказує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості складений за період з 2015 року, що викликає сумнів щодо достовірності викладених у ньому обставин, оскільки останній вказує на підписання між сторонами договору саме 22.05.2012 року. Представник відповідача вважає, що оскільки відповідачем особисто не було підписано Умови та правила надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину.

Представником позивача під час вирішення питання щодо скасування заочного рішення надано відповідь, відповідно до якої зазначив, що відповідач не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, а отже внесені зміни вважаються прийнятими, а тому до позовної заяви були додані саме ті Умови та Правила надання банківських послуг, що є актуальними на дату подачі позову. Представник позивача зазначає, що наданою до суду випискою з карткового рахунку прослідковується встановлення кредитного ліміту та користування відповідачем грошима, а отже вказане доводить, що відповідач отримав картку «Універсальна». З розрахунку також вбачається часткове погашення заборгованості відповідачем.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, в позові просить слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримується у повному обсязі.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.

У судове засідання відповідач та його представник не з’явились, надали заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, проти позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні повністю.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до анкети-заяви щодо приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку N б/н від 22 травня 2012 року, відповідач ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанка, підтвердив укладання між ним та банком договору про надання банківських послуг без зазначення бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою «Універсальна» / класу Gold.

З копії заяви ОСОБА_1 від 22.05.2012 року вбачається, що останній своїм підписом надав свою згоду, що підписана ним заява разом з Умовами надання банківських послуг і Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

З розрахунку заборгованості, складеного у період з 01.06.2015 року по 27.09.2017 року вбачається, що борг становить у загальному розмірі 13876,95 грн., який складається з наступного: тіла кредиту у сумі 4056,09 грн.; нарахованих відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3327,24 грн.; нарахованої пені — 5356,62 грн., а також штрафи, відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. — штраф (фіксована частина), 637,00 грн. — штраф (процентна складова).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що анкета-заява від 22.05.2012 року, яка є складовою кредитного договору, не містить відомостей про те, що АТ «ПриватБанк» надав послуги ОСОБА_1 з оформлення катки «Універсальна» чи будь-якої іншої. Крім того, у вказаній заяві не зазначені встановлений кредитний ліміт та процентна ставка, що є однією з обов’язкових умов при наданні кредитних коштів.

Банк, пред’являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, і які розміщені на сайті банку www.privatbank.ua.

До позову банк додав довідку про умови кредитування та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

При цьому, надану банком довідку про умови кредитування суд не може взяти до уваги, оскільки у змісті підписаної відповідачем заяви не обумовлено, що такий документ є частиною кредитного договору.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині нарахування відсотків та неустойки, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилався на Тарифи обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід’ємні частини спірного договору.

При цьому, позивачем не було доведено, що саме ці Витяг з Умов та Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Тарифи, на які посилається позивач, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов’язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Такий правовий висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі N 342/180/17-ц.

Враховуючи, що надані банком Витяг з Умов і правил та Тарифи, розміщені на сайті банку, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину укладеного між сторонами кредитного договору, шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов’язань.

Беручи до уваги зміст кредитного договору у даній справі, а також обсяг і зміст наданих банком Умов і правил, суд вважає, що відсутні підстави вважати, що між сторонами був укладений саме кредитний договір та при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57-60131-132137177179185194212-215 ЦПК України, визначено обов’язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позову.

На підставі викладеного в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою б/н від 22 травня 2012 року в розмірі 13876,95 грн. необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 526-5306116121048-10501054 ЦК України, ст. ст. 4137681141259263-265268354 ЦПК України, суд —

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Гнатюк О.М.

Насколько публикация полезна?

Нажмите на звезду, чтобы оценить!

Средняя оценка 5 / 5. Количество оценок: 3

Оценок пока нет. Поставьте оценку первым.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.