Банку АБАНК відмовлено в стягненні боргу на 36000 грн. На користь клієнта стягнуто 10451 грн!

1Справа № 335/10906/20 2/335/913/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

АТ “Акцент – Банк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначивши, що13.02.2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, у відповідача станом на 22.11.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 36 344,4 грн., яка складається з наступного: 24 598,73 грн. – заборгованість за кредитом, 11 595,67 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 150 грн. – пеня.

З урахуванням зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36 344,4 грн., яка складається з наступного: 24 598,73 грн. – заборгованість за кредитом, 11 595,67 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 150 грн. – пеня, а також судові витрати у розмірі 2 102 грн.

Ухвалою судді від 30.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

08.02.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача вказував на те, що позивачем не було погоджено умови кредитного договору щодо нарахування банком відсотків, штрафів та комісій за кредитом. Фактично договір було укладено на умовах карткового рахунку, без встановленого кредитного ліміту та сплати за нього. Відповідачем окрім анкети-заяви на отримання картки для власного використання та власних розрахунків інших документів підписано не було, існують розбіжності у сумах знятих та зарахованих коштів по картковому рахунку. Фактична сума коштів, шо була знята з картки є меншою за суму внесених коштів, в зв`язку з чим заборгованість перед банком у позичальника відсутня. У зв`язку з чим просив у позові відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу.

Позивач ПАТ “Акцент-Банк” своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався та відповіді на відзив не надав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про місце та час розгляду справи був сповіщений в установленому порядку, разом з позовом подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.02.2017 ОСОБА_1 підписала з ПАТ “Акцент-Банк” анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, в анкеті було зазначено анкеті дані заявника, інформація щодо фінансового стану та погодження з правилами та умовами банку.

Доказів підписання зі сторони відповідача Умов та Правил надання банківських послуг, або витягу з них, що знаходяться в матеріалах справи позивач суду не надав.

На підставі вищезазначеної анкети ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по рахунку від 26.01.2021.

При цьому в заяві від 13.02.2017 р. відсутні відомості щодо того, яку саме платіжну картку, з яким саме лімітом та на яких саме умовах отримала відповідачка.

В зв`язку з цим, суд вважає недоведеними посилання позивача ПАТ “Акцент-Банк” щодо права банку нараховувати проценти, комісії та штрафи за карткою відповідача ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Оскільки позичальником не було особисто підписано “Умовами та правилами надання банківських послуг”, Правилами користування платіжною карткою”, слід вважати, що відсутнє погодження позичальника з вказаними документами, вони не є частиною укладеного між сторонами правочину, а тому не повинні бути враховані судом при розгляді справи.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент- Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Витягом з Умовами та правилами і Тарифами розміщені на сайті: https://a-bank.com.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період – з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку – в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь банку заборгованості за кредитним договором, яка підтверджується розрахунком заборгованості, що виконаний на підставі Правил, Умов та Тарифів банку.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не заявив.

Суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що 13.02.2017 року між сторонами дійсно був укладений договір про надання банківських послуг на умовах, які відображені у Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг.

У зв`язку з зазначеним, суд погоджується з позицією представника відповідача про те, що позичальник повинен повернути виключно суму використаного тіла кредиту, без врахування відсотків та штрафів, які нараховувалися банком за весь строк користування карткою.

З наданого представником відповідача контрозрахунку заборгованості встановлено, що за період з 11.03.2017 року по 06.01.2020 року ОСОБА_1 було знято 65 412,20 гривень, а повернуто на картковий рахунок 68 156,50 гривень, в зв`язку з чим на момент розгляду справи по картці повинен обліковуватися позитивний залишок в розмірі 2 744,30 грн.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню.

Щодо заявлених представником відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

За замістом п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано копію ордера на надання правової (правничої) допомоги серія АР №1035252 від 05.02.2021, копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та АБ «Юрконсалт» Г.Працевитого», додатковий договір від 01.02.2021 року до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 року, акт № 1 від 01.02.2021 року надання послуг до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 на суму 3 000,00 гривень, рахунок-фактуру № 1 від 01.02.2021 року до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 на суму 3 000,00 гривень, акт № 2 від 01.02.2021 року надання послуг до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 на суму 5 451,66 гривень (гонорар за ведення справи у суді), рахунок-фактуру № 2 від 01.02.2021 року до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 на суму 5 451,66 гривень, акт № 4 від 03.03.2021 надання послуг до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 на суму 2 000,00 гривень, рахунок-фактуру №4 від 04.03.2021 до договору про надання правової допомоги від 01.02.2021 на суму 2 000,00 грн.

З наданих документів встановлено, що представником відповідача надано послуги зі складання відзиву на позовну заяву, складено контрозрахунок до відзиву та надано послуги з участі в двох судових засіданнях.

Загальний розмір витрат на правничу допомогу, з урахуванням гонорару за ведення справи у суді, становить 10 451,66 грн. (5 451,66 грн. + 2 000 грн. + 3 000грн.)

Статтею 141 ч. 8 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11 листопада 2020 року у справі № 908/2614/19, постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 759/10161/1, постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 137 передбачає також, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року по справі № 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

З урахуванням того, що позивачем ПАТ “Акцент-Банк” не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а суд позбавлений можливості самостійно змешити розмір витрат на правничу допомогу, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 10 451,66 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 273, 274, 354, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 10 451 (десять тисяч чотириста п`ятдесят одна) гривня 66 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Алєксєєнко А.Б.