Зміст:
До Запоріжжя кожного дня прибуває велика кількість людей із територій, де ведуться активні бойові дії (Запорізька, Луганська, Херсонська та Донецька області).
Україна обов’язково переможе. Вже сьогодні адвокати та юристи збирають доказову банку, необхідні документи для стягнення відповідної шкоди зі сторони агресора, оскільки не лише за рахунок прямих репарацій можна буде привести агресора до відповідальності. Життя людини – безцінне, але залишення рашистів без матеріальної відповідальності буде означати згоду з їхніми злочинами та може розв’язати руки для наступних поколінь роісян.
Одним з основних документом, який може бути доказом смерті людини внаслідок збройної агресії є свідоцтво про смерть. Але що робити, коли смерть сталася в зоні активних бойових дій, коли людей ховали без документів, буквально біля під’їздів?
Роз’яснюємо:
Якщо поряд із вами померла (загинула) людина, необхідно:
- за можливості ідентифікувати особу потерпілого та викликати «швидку допомогу»;
- якщо така подія трапилася під час перебування у сховищі (підвалі), за можливості перемістити тіло в окреме приміщення або накрити;
- коли неможливо викликати «швидку допомогу», скласти акт (бажано у двох примірниках), в якому зазначити максимально відомі обставини: час і місце смерті, прізвище, ім’я та по батькові померлого чи загиблого (якщо відомо), факт бомбардування (обстрілу), перебування у сховищі, повідомити про ступінь споріднення або знайомства із померлим чи загиблим тощо;
- якщо в особи немає документів, додатково слід зазначити інші відомості: стать, приблизний вік, номер будинку, під’їзду, квартири, де проживала особа, тощо для подальшої її ідентифікації, а також відомості про осіб, які склали акт, та їхні контактні відомості;
- коли зі сховища евакуюють лише живих, зафіксувати один примірник акта поряд із тілом, а другий передати, за можливості, родичам померлого (загиблого), представникам органу опіки і піклування, працівникам житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, моргу, до якого може бути доставлено тіло, або іншим особам, що за законом мають право на подання заяви про державну реєстрацію смерті;
- представникам органів військової та цивільної влади, житлово-експлуатаційних організацій та волонтерам бажано забезпечити наявність зразків і бланків відповідних актів у доступних для населення місцях, зокрема сховищах та підвалах, інших місцях масового перебування населення.
Акт про настання смерті
У разі, якщо смерть особи настала в районі активних бойових дій, де отримати відповідний документ, який би міг підтвердити факт смерті неможливо, рекомендується скласти колективний акт про настання смерті, в якому зазначаються наступні обставини:
- Прізвище, ім’я та по батькові померлого чи загиблого
- Час та місце смерті
- Ступень споріднення з померлим
- Перебування в бомбосховище під час обстрілу або бомбардування
Якщо не можливо ідентифікувати особу (наприклад, це не родич, а знайомий, та окрім його ім’я більше нічного вам не відомо, а будь-які документи відсутні), то додатково слід зазначити стать, приблизний вік, номер будинку, квартири де проживала особа.
Складаючи відповідний акт необхідно повідомити дані про осіб, які його склали та їхні контакті дані. При можливості такий акт складати в декількох примірниках, один з яких залишити разом із тілом померлого, інші направити до адміністрації закладу здоров’я, в орган опіки, родичам померлого або до закладу державної реєстрації смерті.
Встановлення акту смерті через суд:
При неможливості отримання документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою необхідно звернутися до суду (за місцем знаходження заявника) з заявою про встановлення факту смерті.
Для розгляду справи про встановлення факту смерті у суді відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації смерті, у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації. Разом із заявою про встановлення факту смерті та відмови у проведенні державної реєстрації смерті, необхідного додати складений примірник колективного акту про настання смерті та/або інші докази, що підтверджують факт настання смерті. Доказами у справі можуть бути пояснення заявників, свідків, письмові докази (в т.ч., свідоцтва про поховання), речові докази, а саме фотографії, звуко- і відеозаписи, висновки експертів та витягі із ЗМІ щодо вибухів та обстрілів місць за адресою померлого. Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження заяви. Рішення суду про встановлення факту смерті підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та є підставою для одержання свідоцтва про смерть.
Однак, слід звернути увагу на те, що розгляд такої категорії справ ускладнений у зв’язку із відсутністю відповідних змін в цивільному процесуальному законодавстві через не визначення нових тимчасово – окупованих територій та територій в яких ведуться активні бойові дії. Однак вважаємо, що для більш скоріших змін, які б значно строщили судову процедуру встановлення юридичного факту смерті необхідно активно звертатись до суду із заявою про встановлення юридичних фактів та виносити проблему законодавчої невизначеності до уваги.
Вважаємо, що така активність призведе до скоріших змін в цивільному процесуальному законодавстві, чим саме буде значно спрощено процедуру встановлення юридичного значущих фактів, які відбулись в районі активних бойових дій.
😎 Потрібна консультація?