Скасовано виконавчий напис ФК Аланд на 20 000 грн., клієнту повернуто судовий збір

✅ Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис N 64536, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 05.10.2020 року щодо стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” у розмірі 20723,11 гривень. 😎 Також на користь клієнта стягнуто всі судові витрати. 📌 Рішення від 16.06.2021 № 336/1821/21 Шевченківський районний суд м. Запоріжжя N 336/1821/21 N 2/336/2270/2021 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2021 року м. Запоріжжя Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Жупанової І.Б. секретаря судового засідання Палубінської К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд”, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: Представник ОСОБА_2, що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ “ФК “Аланд”, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис N 64536, вчинений приватним нотаріусом ЖМНО Горай О.С. 05.10.2020 р. щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ “ФК “Аланд” в розмірі 20723,11 грн., а також просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2014 р. між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” було укладено кредитний договір N 010/0871/82/0274418, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 10000,00 грн строком на 48 місяців. Правонаступником усіх прав та обов’язків ПАТ “Райфайзен Банк Аваль” на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 11.08.2020 є ТОВ “Фінансова компанія “Аланд”, до якого і подається вказаний позов. Після отримання кредиту позивач здійснювала дії щодо його погашення та достроково погасила його. В період з 2014 по 2020 р. банком не заявлялося жодних претензій до позивача стосовно невиконання умов договору від 29.12.2014 р. В грудні 2020 р. з сайту “Автоматизована система виконавчого провадження” стало відомо про внесення її приватним виконавцем Маякової М.В. до реєстру боржників. Виконавче провадження N 64051392, дата відкриття виконавчого провадження 11.01.2021 р. 26.02.2021 р. приватним виконавцем на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса. З змісту наданих документів було встановлено, що 05.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис N 64536 про стягнення на користь ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 22.06.2015 р., хоча до виконавчого напису додано договір від 29.12.2014 р. Договір від 22.06.2015 р. з банком Позивач не укладала, хоча саме за цим договором стягується заборгованість. Окрім того, позивачем ОСОБА_1 не отримувалося жодних вимог про стягнення боргу від відповідача, а відтак відсутні законні підстави для вчинення виконавчого напису. В подальшому приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. було на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, в зв’язку з чим він підлягає скасуванню, з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2021 року відкрито провадження у зазначеній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2021 року заяву представника ОСОБА_1, адвоката праце витого Г.О. про забезпечення позову – задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа – виконавчого напису N 64536 від 05.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. на користь стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю “ФК “Аланд” про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 24.12.2014 р. N 010/0871/82/0274418 в розмірі 20723,11 грн. Позивач та її представник у судове засідання не з’явились, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі. Від відповідача ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” відзив на позовну заяву до суду не надходив. Відповідач в судові засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином. Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, суд виходить з такого. Частина 1 ст. 223 ЦПК України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений, суд постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України. Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. пояснень не подала. Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. пояснень не подав. Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі. Судом встановлено, що 29.12.2014 р. між банком ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, страховиком ПрАТ “СК “УНІКА Життя” та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування N 010/0871/82/0274418, за умовами якого позичальнику було надано кредит на дату укладання Договору 10000 грн., строком на 48 місяців, що починається з 29 грудня 2014 року та закінчується 29 грудня 2018 року. Що також підтверджується Додатком N 1 до Договору про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування N 010/0871/82/0274418 від 29.12.2014 року, підписаний ОСОБА_1. Окрім того, встановлено, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., вчинено виконавчий напис N 64536 про стягнення з ОСОБА_1, на користь ТОВ “Фінансова компанія “Аланд” який є правонаступником на підставі договору Відступлення права вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Кредит-Капітал”, якому АТ ” Комерційний індустріальний банк” відступило право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитним договором КП-27102017 від 27.10.2017 року, який є правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного товариства “Райффайзен банк аваль” на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами 114/47 від 27.10.2017 року, за Кредитним договором 010/0871/82/0274418 від 22 червня 2015 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року. Сума заборгованості складає 20223,11 грн., а також 500 грн. за вчинення виконавчого напису, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Підтвердження, що позивачем з банком був укладений Договір від 22.06.2015 р. суду не надано. Так, відповідно до ч. 3ст. 51 Закону України “Про нотаріат”, у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов’язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства. Аналогічна норма передбачена Главою 15 Порядку вчинення нотаріальних дій. Постановою приватного виконавця округу м. Києва Малковою М.В. від 11.01.2021 року відкрито виконавче провадження за N 64051392, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФВ “Аланд” заборгованості у розмірі 20721,11 грн. Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Статтею 87 Закону України “Про нотаріат” передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 89 Закону України “Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред’явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса. Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису. В п. п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій. Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі N 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Приватбанк” про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, у тому числі: “Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”. Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі N 757/24703/18-ц (провадження N 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв’язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі N 158/2157/17. Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 05.08.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню. У разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 05.08.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче. Постановою від 14.08.2019 року по справі N 569/8884/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов’язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов’язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі N 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов’язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року N 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі N 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження N 14-12559св18). З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, як вбачається з матеріалів, на підставі яких приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис N 64536 від 05.10.2020 року відсутні підтвердження надсилання письмової вимоги (повідомлення) про існування заборгованості. Крім того, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача. Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України “Про нотаріат” та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі N 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн., а також за розгляд позовної заяви 908 грн. на загальну суму 1362 грн., в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, суд вважає необхідним відмовити з тих підстав, що до матеріалів позовної заяви не долучено позивачем та/або його представником жодних документів на підтвердження понесення вказаних судових витрат. Керуючись ст. ст. 6-13,81,133,141, 258-273, 279, 355 ЦПК України, ст. ст. 87,88 Закону України “Про нотаріат”, суд УХВАЛИВ: Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд”, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис N 64536, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 05.10.2020 року щодо стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” у розмірі 20723,11 гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Аланд” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 14 оф. 301, ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 1362 грн. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Суддя: Жупанова І.Б.