Скасували виконавчий напис Сіті Фінанс на 37000 грн. нотаріуса Колейчик. Також на користь клієнта стягнуто судові витрати!

311/1019/20

2/311/557/2020

28.08.2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи – приватний нотаріус БРНО Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року до Василівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи – приватний нотаріус БРНО Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що 27.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ТРАСТ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R091/0039120 на суму 39 000,00 грн. Виконавчим написом №971 від 02.07.2019 року, вчиненим приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчук В.В. з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ТО «ФК «Сіті Фінанс» заборгованість в розмір 37 884,13 грн. 03.09.2019 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження №59514212 на підставі виконавчого напису №971 від 02.07.2019 року, виданого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 37 884,13 грн. Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. При вчиненні оспорюваної нотаріальної дії нотаріус посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172 від 29 червня 1999 року. Постановою №662 були внесені зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172. Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 про внесення змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відтак, в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на підставі кредитних договорів, був визнаний незаконним та нечинним за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі

№826/20084/14, що набрало законної сили, а тому законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі кредитного договору не існувало. В своїх позовних вимогах позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №971, вчинений приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем 02 липня 2019 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» суми заборгованості в розмірі 37 884,13 грн.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01.04.2020 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01.04.2020 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим провадженням ВП №59514212. яке відкрите на підставі виконавчого напису №971 від 02.07.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом БКНО Київської області Колейчик В.В.

Ухвалою суду Василівського районного суду Запорізької області від 17 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів – заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надсилалася відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» і вручена 08.05.2020 року.

Отже, оскільки відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Треті особи – приватний нотаріус БРНО Київської області Колейчик В.В., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. належним чином повідомлені про відкриття провадження, проте своїм правом подати відповідні письмові заперечення не скористалися.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ТРАСТ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», та позивачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №R091/0039120 на суму 39 000,00 грн.

Виконавчим написом №971 від 02.07.2019 року, вчиненим приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчук В.В. з позивача ОСОБА_1 стягнуто на користь ТО «ФК «Сіті Фінанс» заборгованість в розмір 37 884,13 грн. у зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором.

Матеріали справи свідчать, що приватним нотаріусом вчинення виконавчого напису здійснено на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» і п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

03.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59514212 на підставі виконавчого напису №971 від 02.07.2019 року, виданого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 37 884,13 грн.

03.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. по ВП №59514212 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка направлена для виконання за місцем роботи позивача АТ «Українська залізниця».

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі – Порядок № 296/5).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: – якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; – за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку №296/5).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Суд прийшов до висновку, що документи, які підтверджують безспірність заборгованості сторонами не надані, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту так і процентів, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношенні до боргу і можуть бути оспорені.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ №1172 від 29 червня 1999 року, в яку постановою КМУ №662 від 26 листопада 2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 02 липня 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса), стосувався лише нотаріально посвідчених договорів, і не міг застосовуватись до договору №R091/0039120 від 27.11.2013 року, укладеного з ОСОБА_1 .

Договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зважаючи на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису №971, вчиненого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. 02 липня 2019 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» суми заборгованості в розмірі 37 884,13 грн. таким, що не підлягає виконанню.

На підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача в користь позивача підлягає стягненню понесені останнім витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи – приватний нотаріус БРНО Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №971, вчинений приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем 02 липня 2019 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» суми заборгованості в розмірі 37 884,13 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 37-41) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса місця проживання:

АДРЕСА_1 ) сплачений нею судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О.Нікандрова