Стягнули аліменти на утримання дитини та на утримання матері до досягнення дитиною 3-х років!

14.03.2013

Справа № 2/337/477/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2013 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Котляр А.М.

при секретарі Чередниченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а тому дитина знаходиться на її утриманні. Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до її повноліття , та на своє утримання в розмірі ј частини щомісяця до досягнення дитиною 3 трьох річного віку. Також просить стягнути на її користь витрати пов’язані з оплатою правової допомоги у розмірі 200грн. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

В судовому засіданні позивач наполягала на своїх позовних вимогах, просила їх задовольнити, пояснила суду, що вона не працює, доглядає за дитиною до трьох років, грошей, які вона отримує, вкрай не вистачає, інших прибутків не має і тому потребує допомоги.

Відповідач в судовому засіданні визнав частково позовні вимоги, згоден сплачувати аліменти на користь дитини, проти стягнення з нього аліментів на користь дружини та судових витрати заперечує, пояснивши це тим, що він не хоче сплачувати аліменти та судові витрати.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але мешкають окремо. Від шлюбу мають дитину – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 25.09.2012 р., Хортицьким в відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №859. ОСОБА_3 мешкає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні.

ОСОБА_1 має постійне місце роботи та стабільний заробіток (довідка про доходи №6 від 12.02.2013року)

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини, до досягнення дитиною трьох років.

Приймаючи до уваги всі обставини, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини доходів відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Також суд вважає обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів на її користь, оскільки ОСОБА_2 є її чоловіком, вона проживає окремо від нього, дитина проживає з нею та знаходиться на її утриманні, вона працювала до народження дитини, але знаходиться у відпустці за доглядом за дитиною. На підставі викладеного, з відповідача підлягають стягненню 1/4 частина доходів щомісячно на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку. При цьому суд враховує розміри доходів кожної сторони та можливість відповідача надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ч.2 ст. 79 ЦПК до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

Статтею 84 ЦПК передбачено, що витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду позивачем надані розрахунок компенсації витрат пов’язаних з правовою допомогою, квитанція № 4 від 10.01.2013 року, яким підтверджено сплата 200,00 грн.

Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» встановлено мінімальний розмір заробітної плати на січень 2013 року, який становить 1147 гривень, а тому суд приходить до висновку, що витрати за надання правової допомоги в сумі 200,00 гривень не перевищують встановленого ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» і підлягають стягненню з відповідача.

Позивач також просить стягнути витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України до клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору. Таким чином суд вважає, що ці витрати відносяться до судового збору, а оскільки рішення ухвалено на користь позивача, то з ОСОБА_2 підлягає стягненню сума, сплачена ОСОБА_1 за подання відповідної заяви.

На підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 8, 10, 11, 15, 56, 57, 58, 59, 79, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 84 180, 182 СК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.01.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною трьох років – 17.09.2015 року.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на оплату правової допомоги у розмірі 200 (двісті) гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 71 (сімдесят одна) копійка.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: А.М. Котляр