Зменшили борг клієнта за договором позики з 140 до 40 тисяч гривень!

1Справа № 335/3602/23 2/335/1662/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2023 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2023 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 125907,76 грн з підстав неналежного виконання зобов`язань за договором позики. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за умовами якого позичальник отримав у борг 40 000 грн. в строк до 22.10.2021 або до першої вимоги. Договір укладався у простій письмовій формі. Факт укладення договору підтверджується розпискою. Відповідач до теперішнього часу борг не повернув. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, яка складається з: 40 000,00 грн. (сума основного боргу), 40 000,00 грн. (сума пені), 33 000,00 грн. (сума процентів), 12 907,76 грн. (інфляційні втрати), а загалом125907,76 грн. та 1 259,08 грн. судових витрат.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2023 відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

05.06.2023він представникавідповідача надійшоввідзив напозовну заяву,в якійостаннійзазначає,що процентиза періоддії договорупозики зачервень-жовтень2021року щомісячнопо 1500грн.були сплаченівідповідачем,що підтверджуєтьсяплатіжними квитанціямивід 20.07.2021,21.07.2021,21.08.2021,22.09.2021,21.10.2021.Нарахування відсотківпісля 22.10.2021є недопустимим,оскільки договоромце непередбачено.У періоддії карантину,встановленого КабінетомМіністрів Україниз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни коронавірусноїхвороби СОVID-19позичальник звільняєтьсявід обов`язківсплачувати накористь кредитодавця(позикодавця)неустойку,штраф,пеню запрострочення виконаннязобов`язання.У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Тому з відповідача підлягає стягненню тільки сума позики.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого позичальник отримав у борг 40 000 грн. П.2 договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути борг у повному розмірі до 22.10.2021 або за першою вимогою позикодавця протягом 10 календарних днів з моменту виставлення такої вимоги. Пунктом 4 договору встановлено, що на суму позики щомісячно нараховуються проценти у розмірі 1500 грн., які Позичальник зобов`язується сплачувати Позикодавцю до 22-го числа (включно) кожного наступного місяця за який відбулось нарахування відсотків. Згідно з п.5 договору у разі неповернення суми у строк, вказаний у п. 2, Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі 1 відсотку від суми позики за кожний день прострочення.

Згідно з розпискою 22.06.2021 ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 40000 грн. у строк до 22.10.2021.

З квитанцій від 20.07.2021, 21.07.2021, 21.08.2021, 22.09.2021, 21.10.2021 вбачається, що відповідач сплачував позивачу по 1500 грн. відсотків.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Велика Палата Верховного Суду 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/ 16-ц. висловила наступну правову позицію: право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID -19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року ( з подальшими змінами) з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19).

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, в редакції Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, проценти за період дії договору позики за червень-жовтень 2021 року щомісячно по 1500 грн. сплачені відповідачем після закінчення строку кредитування їх нарахування договором не передбачено. Від сплати пені та інфляційних втрат відповідач звільнений згідно законодавством.

Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає тільки сума позики.

Згідно із ч.1, п.1 ч.2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, на 31,7%, то судовий з відповідача підлягає стягненню у сумі 399,11 грн.

Керуючись ст. ст.12,13,76,82,89,137,141,263265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) суму боргу за договором позики 40 000,00 грн., 399,11 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ.П. Соболєва