Стягнули з Приватбанку на користь клієнта 18 000 грн та 5500 грн на правову допомогу!

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/785/22

Провадження № 2/332/1312/22

Рішення

Іменем України

30 серпня 2022 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:Яцуна О.С.,

за участю секретаря:Мусаєва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів, –

Встановив:

У березні 2022 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, звернулась до Заводського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.08.2010 між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, на підставі якого позивач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

23.10.2017 у справі № 332/2001/17 винесено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено в повному обсязі.

24.09.2021 рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя, після перегляду заочного рішення від 23.10.2017, по цивільній справі № 332/2001/17 було відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 .

В період з 01.04.2019 по 13.02.2020 із заробітної плати ОСОБА_1 були безпідставно зняті грошові кошти в сумі 17700,00 грн в рахунок погашення кредиту за виконавчим провадженням № 56047941 від 08.04.2019 та за виконавчим листом №332/2001/17, виданим 09.01.2018 Заводським районним судом м. Запоріжжя. Вказані кошти перераховані на рахунок Заводського ВДВС у м. Запоріжжі. 13.02.2020 ОСОБА_1 була звільнена з ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь».

У січні 2021 року на нове місце роботи ОСОБА_1 надійшов лист від приватного виконавця Шалукової З.А. з інформацією про виконавче провадження №63663961 від 15.01.2021 та виконавчим листом № 332/2001/17 від 09.01.2018 на суму заборгованості 76873,17 грн на користь АТ КБ «ПриватБанк».

В період з 01.01.2021 по 30.06.2021 із заробітної плати ОСОБА_1 були безпідставно зняті грошові кошти у розмірі 3981,00 грн, що перераховані згідно виконавчого провадження № 63663961 на рахунок приватного виконавця Шавлукової З.А.

Отже, за період з 01.04.2019 по 13.02.2020 з доходів ОСОБА_1 відбулись відрахування на користь АТ КБ «ПриватБанк» в сумі 17700,00 грн, а за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 3981,00 грн. Загальна сума відрахувань складає 21681,00 грн.

Позивач зазначає, що оскільки рішення, за яким відбувались стягнення з неї на користь банку, скасоване, то стягнення банком увесь цей час здійснювалось безпідставно, а тому вона просить повернути їй суму коштів в загальному розмірі 21681,00 грн, а також понесені витрати на правову допомогу.

25.05.2022 від представника відповідачаадвоката Якушева С.О., надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимогу в повному обсязі, а у разі задоволення позовних вимогзменшити розмір стягнення судових витрат.

09.08.2022 від представника позивачаадвоката Працевитого Г.О., надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника позивачаадвоката Працевитого Г.О., в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують, не заперечують щодо винесення заочного рішення.

Від представника відповідачаадвоката Якушева С.О., в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що 23.10.2017 у справі №332/2001/17, провадження № 2/332/941/17, винесено заочне рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено в повному обсязі. З ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість в розмірі 77246,37 грн та судовий збір в розмірі 1600,00 грн (а.с. 62-64).

Вищевказане заочне рішення скасоване ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя Яцуна О.С. від 27.05.2021 (а.с. 65-67).

24.09.2021 рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі №332/2001/17, провадження № 2/332/1217/21, відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 (а.с. 15-16).

З довідки № 013-91 від 11.03.2020, виданої позивачу ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» вбачається, що з її заробітної плати за виконавчим провадженням № 56047941 від 08.04.2019 та за виконавчим листом № 332/2001/17, виданим 09.01.2018 Заводським районним судом м. Запоріжжя, стягнуто борг на користь АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.04.2019 по 13.02.2020 в сумі 17700,00 грн (а.с. 17).

З довідки № 2006430 від 30.11.2021, виданої позивачу ТОВ «Запорізький ливарно-механічний завод» вбачається, що з її заробітної плати за виконавчим провадженням №63663961 від 15.01.2021 та за виконавчим листом № 332/2001/17 від 09.01.2018, стягнуто борг на користь АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 в сумі 3981,00 грн (а.с. 18).

Відтак, загальна сума стягнутих з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» складає 21681,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що в межах виконавчих проваджень банком було отримано лише 18694,65 грн, з яких за період з 01.04.2019 по 13.02.2020 стягнуто 15636,41 грн, а за період з 01.01.2021 по 30.06.20213058,24 грн. При цьому, оскільки рішенням суду у справі № 332/2001/17 від 24.09.2021 вимоги банку визнані законними в частині стягнення 4874,43 грн як заборгованості за тілом кредиту, то зазначену суму слід також врахувати до суми, вже отриманої за виконавчим провадженням, а тому кошти, на які може розраховувати позивач складають лише 13820,22 грн. Разом з цим, відповідач не погоджується із заявленою сумою понесених позивачем витрат на правову допомогу.

У відповіді на відзив представник позивача зауважує, що рішенням суду від 24.09.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, адже сума в розмірі 4874,43грнзаборгованість за тілом кредиту, була вже повністю погашена, оскільки з позивача було стягнуто суму більшу20532,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з виписки за договором № б/н за період з 15.02.2013 по 30.06.2021, наданої відповідачем АТ КБ «ПриватБанк», в рахунок погашення заборгованості, були отримані наступні кошти: 26.07.20192818,18 грн; 11.09.20191818,19 грн; 11.10.20191363,64 грн; 29.10.20191818,19 грн; 02.12.20191818,19 грн; 18.12.20191909,09 грн; 05.02.20201818,19 грн; 17.02.20201818,19 грн; 18.03.2020454,55 грн; 23.02.2021366,60 грн; 11.03.2021660,61 грн; 01.04.2021270,26 грн; 13.04.2021539,88 грн; 12.05.2021556,40 грн; 01.06.202141,46 грн; 15.06.2021623,03 грн. Загальна сума18694,65 грн (а.с. 35-35зворотний бік).

Відповідно до частин 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому, в силу приписів ч. 2 ст. 1212 ЦК України, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз змісту ст. 1212 ЦК України свідчить про те, що для застосування даних норм законодавства обов`язково має бути відсутньою правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, встановлених ст. 11 ЦК України, якою, в свою чергу передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Судом встановлено, що відрахування з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» здійснювались в рамках виконавчих проваджень № 56047941 від 08.04.2019 та № 63663961 від 15.01.2021 на підставі виконавчого листа № 332/2001/17, виданого 09.01.2018 Заводським районним судом м. Запоріжжя.

Оскільки судове рішення, на виконання якого 09.01.2018 було видано виконавчий лист №332/2001/17, скасоване, то і відрахування коштів за ним є незаконним та безпідставним.

Разом з тим, оскільки з виписки, наданої банком, вбачається перерахування безпосередньо на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» коштів в загальній сумі 18694,65 грн, суд вважає за доцільне стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті банком кошти саме у цьому розмірі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову – на відповідача.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 1 ст.137 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу долучено наступні докази: ордер на надання правничої (правової) допомоги Серії АР № 1035258 адвокатом Працевитим Г.О. клієнту Мірошніченко П.О. (а.с. 10), копію договору про надання правничої (правової) допомоги, укладений 08.02.2021 між адвокатом ПрацевитимГ.О. та Мірошніченко П.О. (а.с. 11), копію додаткового договору від 02.02.2022 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.02.2021 (а.с. 12), копію рахунку № 451 від 02.02.2022 на суму 4000,00 грн (а.с.13), копію акта № 451 від 02.02.2022 на суму 4000,00 грн (а.с. 13), копію рахунку № 452 від 01.08.2022 на суму 1500,00 грн, копію акта № 452 від 01.08.2022 на суму 1500,00 грн (а.с. 59).

Суд вважає, що понесені витрати є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з відповідним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), інтереси якої представляє адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ 14350570) про захист прав споживачів, стягнення безпідставно набутих коштівзадовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в загальному розмірі18694,65 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на правову допомогу в розмірі5500,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в розмірі855,75 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

СуддяО.С. Яцун