Заборгованість по сплаті аліментів: стягнення неустойки

🛈Кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. Одним із механізмів забезпечення цього права є аліменти. Однак, навіть наявність судового рішення або нотаріального договору не завжди гарантує виконання батьками своїх обов’язків.

📜У випадку утворення заборгованості зі сплати аліментів за судовим рішенням, борг стягується в порядку примусового виконання відповідно до Закону «Про виконавче провадження». Звертатися до суду в цьому випадку не потрібно, оскільки повторне стягнення заборгованості за рішенням суду неможливе (див. постанову ВС від 10.01.2024 у справі №359/240/21).

🔗Коли ж заборгованість утворилася за аліментним договором, її стягнення відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса або в судовому порядку. Законодавець передбачив виконавчий напис нотаріуса як додатковий спосіб стягнення аліментів в інтересах дітей, але це не обмежує право на судовий захист (див. постанову ВС від 15.09.2023 у справі №759/23686/20).

⚖️Відповідно до ч.4 ст. 155 СК ухилення батьків від виконання своїх обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності. Одним із видів відповідальності за прострочення сплати аліментів є стягнення неустойки. Відповідно до ст. 196 СК, у разі виникнення заборгованості, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

🚦У разі накладання штрафу за заборгованість зі сплати аліментів максимальний розмір пені дорівнює різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання. Важливо зазначити, що неустойка (пеня) не є безумовною – суди дотримуються позиції, що вона є способом забезпечення виконання зобов’язань і починає виконувати функції майнової відповідальності після порушення боржником своїх обов’язків.

❗Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Таке ухилення можна розглядати як дії або бездіяльність, що унеможливлюють виконання рішення суду. Приклади включають приховування доходу, зміну місця роботи або проживання тощо (див. постанову ВС від 14.12.2020 у справі №661/905/19).

📚Згідно з правовою практикою, стягнення пені заборонено, якщо платник аліментів доведе відсутність своєї вини у виникненні заборгованості та надасть докази, що вжито всі залежні від нього заходи (див. постанову ВС від 10.01.2024 у справі №359/240/21). Обставинами, що виключають вину, можуть бути хвороба, несвоєчасна виплата зарплати тощо.

🔍Зміна сімейного стану, погіршення фінансового становища, народження інших дітей не виключають вину боржника. Тому у разі виникнення заборгованості з вини платника аліментів, одержувачу аліментів варто вимагати сплати неустойки, що сприятиме захисту інтересів дитини та належному виконанню зобов’язань зі сплати аліментів.

👨‍💼Адвокат Геннадій Працевитий з Адвокатського бюро “Юрконсалт” рекомендує звертатися до суду для стягнення пені, якщо наявна вина платника у виникненні заборгованості зі сплати аліментів.

🗂Теги: #аліменти #неустойка #юридичнийзахист #правадитини #сімейнеправо #юрист #ГеннадійПрацевитий #Юрконсалт #виконавче_провадження #адвокат #юрист #юрконсалт #ua #запоріжжя #рек #ukraine

😎 Потрібна консультація?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *