Номер справи: 808/714/17
Посилання на судове рішення в реєстрі: 112521537
🔍Суддя Запорізького окружного адміністративного суду вирішив задовольнити позовні вимоги фізичної особи – підприємця клієнта до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області. Він скасував податкові повідомлення – рішення, які були прийняті відповідним відділом ДФС у Запорізькій області.🔍
У своєму рішенні суд зазначив, що окружні суди першої та апеляційної інстанцій не достеменно з’ясували, чи були обґрунтовані висновки податкового органу щодо порушень позивачем пункту 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України. Також суд вважає, що висновок судів про обґрунтованість застосування фінансових санкцій до позивача є передчасним, оскільки було порушено офіційний порядок з`ясування обставин справи.
Суд також довів, що притягнення позивача до відповідальності за порушення правил зберігання готівки, встановлених Указом Президента України, було неправомірним. Згідно з висновком Великої Палати Верховного суду, відповідальність, передбачена вказаним Указом, втратила чинність після прийняття Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Отже, суд прийняв рішення скасувати податкові повідомлення – рішення щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення законодавства щодо розрахункових операцій та правил зберігання готівки.💼💼
#юридична-допомога #судовий-вердикт #податковий-орган
Переглянути повний текст рішення суду:
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08 червня 2023 року 11 год. 57 хв.Справа №808/714/17СН/280/28/20м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Демченко А.Е. та сторін
від позивача: не прибув,
від відповідача: Школова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
про скасування податкових повідомлень – рішень.
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області(надалі – відповідач), в якій позивач просить суд скасувати: податкове повідомлення – рішення № 0001281401 від 08.09.2016, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 23711 грн. за порушення п. 1, п. 2, п. 12ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”; податкове повідомлення-рішення № 0001291401 від 08.09.2016, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 27000,00 грн, за порушення ст.11-1,ч. 12 ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”; податкове повідомлення-рішення № 0001301401 від 08.09.2016, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 92925,00 грн за порушення п. 2.6 “Положення про проведення касових операцій у національній валюті України”.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2017 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено в повному обсязі.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.07.2017 залишив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2017 без змін.
16.04.2020 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було частково задоволено касаційну скаргу фізичної особи -підприємеця ОСОБА_1 .
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 у справі№ 808/714/17 в частині відмови в задоволенні позову в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2016 № 0001301401 та № 0001281401 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 23710,00 грн -скасовано.
В цій частині передано справу в цій частина на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий розгляд в частині позовних вимог, суд Верховний суд зазначив, що визнаючи об`єктивними висновки органу доходів і зборів про здійснення реалізації позивачем товарів в сумі 11855,00 грн, які не обліковані у встановленому порядку, суди першої та апеляційної інстанцій достеменно не з`ясували чи була підставою для таких висновків відповідача відсутність у позивача первинних документів на товар. Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість застосування до позивача фінансових санкцій в сумі23710,00 грн на підставі статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР за податковим повідомленням – рішенням від 08.09.2016 № 0001281401 є передчасним, оскільки здійснений з порушенням офіційності з`ясування обставин справи. Судами попередніх інстанцій належним чином не перевірено обставини, з якими податковий орган пов`язує допущення позивачем порушень пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанції про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 92925,00 грн на підставі абзацу третього частини першої статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95 № 436/95 за податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2016 № 0001301401.
05 травня 2020 року матеріали вищезазначеної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду та в порядкуст. 31 КАС Українибула розподілена на суддю Запорізького окружного адміністративного суду Сацького Р.В.
06 травня 2020 р. ухвалою суддя Сацький Р.В. прийняв справу до свого провадження, підготовче засідання призначив на 03 червня 2020 р. об 16 год. 00 хв.
03 червня 2020 р. ухвалою суду замінено відповідача по справі Бердянську об`єднану державну податкову інспекціюГоловного управління ДФС у Запорізькій області, м. Бердянськ на правонаступника – Головне управлінняДержавної податкової служби у Запорізькій області(69107, просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, кодЄДРПОУ43143945).
03 червня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 04 листопада 2020 року об 11 год. 00 хв.
04 листопада 2020 р. ухвалою суду продовжено зупинення у справі до 11 січня 2021 року об 14 год. 10 хв.
11 січня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення у справі до 02 березня 2021 року об 09 год. 10 хв.
У зв`язку з перебуванням судді Сацького Р.В. на лікарняному з 25.02.2021 по 12.03.2021, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду№ 02-35/21/17 від 15.03.2021, листком непрацездатності Серії АДУ № 737361, розгляд справи здійснюється суддею у перший робочий день.
16 березня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 06 вересня 2021 року об 14 год. 04 хв.
06 вересня 2021 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 03 листопада 2021 року об 14 год. 00 хв.
03 листопада 2021 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 03 листопада 2021 року о 14 год. 00 хв.
03 листопада 2021 р. ухвалою суду замінено відповідача по справі, а саме – Головне управлінняДержавної податкової служби у Запорізькій області(69107, просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ43143945) на його правонаступника – Головне управлінняДержавної податкової служби у Запорізькій області(69107, просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ ВП 44118663).
03 листопада 2021 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено судове засідання на 22 листопада 2021 року об 12 год. 00 хв.
22 листопада 2021 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 25 січня2022 року об 10 год. 00 хв.
25 січня 2022 р. ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 15 березня 2022 року об 11 год. 30 хв.
24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
08 травня 2023 року ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 08 червня 2023 року об 10 год. 30 хв.
30.05.2023 в інтересах позивача, адвокатом Працевитим Г.О. було направлено пояснення по справі.
У судове засіданні представник позивача не з`явився, надав суду заяву про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує.
Судом розглядаються позовні вимоги в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2016 № 0001301401 та № 0001281401 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 23710,00 грн.
Судом встановлено, що Бердянською об`єднаною державною податковою інспекцієюГоловного управління ДФС у Запорізькій областіпроведено фактичну перевірку кафе – бару (адреса: АДРЕСА_1 ), в якому здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 15.07.2016№ 0222/08/01/14/ НОМЕР_1 .
На підставі зафіксованих у вказаному акті висновків податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення – рішення:
– податкове повідомлення – рішення № 0001281401 від 08.09.2016, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 23711,00 грн за порушення п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
– податкове повідомлення – рішення № 0001301401 від 08.09.2016, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 92925,00 грн за порушення п. 2.6 “Положення про проведення касових операцій у національній валюті України”.
Якзазначено в актах перевірки, барменом кафе-бару ОСОБА_2 , було реалізовано перевіряючим особам 1 пляшку пива «Стелла – артуа» за ціною 35 грн та 1 пачку цигарок «Marlboro» за ціною 60 грнбез проведення розрахункової операції через РРО, фіскальний чек не видавався. Виявлено відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Виявлено відсутність Книги облікудоходів і витрат, та в зв`язку з цим, встановлено не оприбуткування готівки, яка отримана від реалізації товару у період з 04.06.2016 по 10.07.2016 на суму 18585,00 грн та виявлено не облікованоготовару на суму 11855,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказаних актів індивідуальної дії останні залишені без змін.
Наказом Міністерства доходів та зборів України 16.09.2013 № 481, яким було введено нову форму книги обліку доходів та витрат не передбачено обов`язку або відповідальності для осіб, що вели книгу обліку за формою в редакції наказу від 15.12.2011 № 1637, на заведення нової книги, за новою формою.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було надано книгу обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637,а також накладні на товарта усіх документі щодо походження товару.
Скасовуючи попередні рішення судів по вказаній справі, Верховний суд зазначив, що у ситуації, що розглядається, свої висновки про порушення позивачем ведення обліку товарних запасів, реалізацію товарів, які не обліковані за місцем їх реалізації, податковий орган обґрунтовував встановленим фактом нестачі товарних запасів у сумі 11855,00 грн, а саме: відсутність у Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 відомостей щодо реалізації (вибуття) товарних запасів, на які наявні прибуткові накладні в сумі 11855,00 грн.
При цьому Книга обліку доходів і витрат, форма якої передбачена наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481, була зареєстрована Фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 лише 21.07.2016 за № 118, тобто після закінчення фактичної перевірки.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що ведення Фізичною особою- ОСОБА_3 обліку доходів за формою, яка не передбачена для системи оподаткування, на якій перебуває позивач, у цій ситуації не свідчить про допущення порушення щодо неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійсненні продажу товарів (послуг), що не відображені в такому обліку.
Відповідно до ч. 5 ст. 354 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення судом касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїстатті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 № 265/95-ВРсуб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1 частини першоїстатті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВРпередбачено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі – 1 гривня (якщо порушення вчинене вперше).
З матеріалів справи встановлено,за наслідками проведеної перевірки, у відношенні до Позивача було винесено ППР від 08.09.2016 №0001281401 на суму 23 710,00 грн за порушення п. 1, п. 2, п. 12 ст. Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та на підставі п. 1 ст. 17,ст. 20 Закону України”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 23 711,00 грн.
Фактично підставою для притягнення Позивача до відповідальності під час проведення перевірки була невідповідність наявної у Позивача книги обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637, яка не передбачала ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а не за формою, що передбачена наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 № 481 (книга за вказаною формою була заведена позивачем одразу після проведеної перевірки та зазначення відповідного порушення).
Наказом Міністерства доходів та зборів України 16.09.2013 № 481, яким було введено нову форму книги обліку доходів та витрат не передбачено обов`язку або відповідальності для осіб, що вели книгу обліку за формою в редакції наказу від 15.12.2011 № 1637, на заведення нової книги, за новою формою.
При цьому ні контролюючим ні судами попередніх інстанцій взагалі не було взято до уваги вказаної обставини, що Позивач все ж таки вів книгу обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637, та у позивача були в наявності накладні на товарта усіх документі щодо походження товару.
Суд погоджується з аргументами Позивача, що факт ведення книги обліку доходів і витрат навіть за формою, що не була актуальною на момент перевірки, та факт наявності накладних на товар не свідчить по порушення Позивачем п. 1 ст. 17, ст. 20 Закону України”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Також, за наслідками проведеної перевірки, у відношенні до Позивача було винесено ППР від 08.09.2016 р. №0001301401 на суму 92 925,00 грн за порушення правил зберігання готівки, встановлених відповідно абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (далі – Указ № 436/95) та пунктом 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Суд погоджується з позивачем щодо того, що указ Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, зокрема відповідальність, передбачена абз. 3 ст. 1 вказаного указу не могла бути застосована до платника податків, що підтверджується останньою позицією Великої палати Верховного суду, виходячи з наступного:
Відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України “Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України” від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР (далі – Конституційний Договір) Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення.
Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.
Пунктом 3 статті 18 цього Договору також передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, діяння, які є злочинними, адміністративними і дисциплінарними порушеннями, відповідальність за них.
Положеннями абзацу третього статті 1 Указу № 436/95 від 12.06.1995 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
06 липня 1995 року Верховною Радою України прийнятий Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПК, не допускається.
Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Пунктом 2.6 Положення № 637, установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци перший – третій цього пункту).
Тобто, як норма пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, так і норма пункту 2.6 Положення № 637 встановлюють для суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції готівкою із застосуванням РРО, обов`язок забезпечення обліку отриманих готівкових коштів в повній сумі надходжень від розрахункових операцій. При цьому такий облік згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” здійснюється в денному звіті (за визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, денний звіт – це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням), а згідно з пунктом 2.6 Положення № 637 – у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Разом з тим прийнятим 06 липня 1995 року Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V “Відповідальність за порушення вимог цього Закону”.
З огляду на швидке урегулювання парламентом правовідносин у сфері готівкових операцій (Указ № 436/95 було прийнято 12 червня 1995 року, а Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” – 06 липня 1995 року) та враховуючи положення статті 18 Конституційного Договору, можна дійти висновку, що законодавча гілка влади в найкоротший термін усунула прогалину в регулюванні суспільних правовідносин у сфері готівкових розрахунків та визначила відповідальність за можливі правопорушення у цій сфері саме в силу закону.
Як вбачається з оспорюваного ППР № 0001301401 від 08.09.2016, контролюючим органом було встановлено порушення п. 2.6 Положення № 637 “Про ведення касових операцій у національній валюті України”.
Згідно із приписами пункту 2.6. Положення № 637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
За наслідками вищезазначеного порушення п. 2.6 Положення №637, платник податків був притягнутий до відповідальності за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а самене надано підтвердження оприбуткування готівки у період з 04.06.2016 по 10.07.2016 у Книзі обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці.
Статтею 1 Указу № 436/95 була визначена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу) до 06.07.1995.
Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.
Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу № 436/95, так і того, що визначене пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, фактично полягає у одних і тих самих діях.
Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.
Оскільки шляхом прийняття Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ № 436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду в постанові від 20.05.2020 № 1340/3510/18, розглядаючи аналогічну справу щодо оскарження ППР, прийнятого на підставі п. 2.6 Положення № 637 “Про ведення касових операцій у національній валюті України”, абзацом третім статті 1 Указу № 436/95.
Отже, з моменту набуття чинності Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме з 11.07.1995, відповідальність, передбачена абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95 від 12.06.1995 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” – не застосовується, а застосовується відповідальність згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Керуючись статтями2,6,8-10,14,90,139,143,241 – 246та250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107,просп. Соборний, буд. 166,м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про скасування податкових повідомлень – рішень -задовольнити уповному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення – рішення № 0001281401 від 08.09.2016, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі23711,00 грн за порушення п. 1, п. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення – рішення № 0001301401 від 08.09.2016, прийняте ГУ ДФС у Запорізькій області,яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 92925,00 грн за порушення п. 2.6 «Положення про проведення касових операцій у національній валюті України».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 20 червня 2023 року.
СуддяР.В. Сацький
😎 Потрібна консультація?