В апеляційному суді припинено поруку по нашим клієнтам банку Форум на 50 000 дол. США!

Дата документу 21.02.2023 Справа № 2-741/10

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/445/23Головуючий у 1-й інстанції: Нікітенко Н.П.

Є.У.№2-741/10Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 рокум. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ:

головуючого:Кочеткової І.В.,

суддів:Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

секретар: Рикун А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2009 року Акціонерний комерційний банк «Форум» (даліБанк) звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначав, що 07.04.2008 між банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0033\08\07-КЕ, за умовами якого останній отримав кредит на споживчі потреби у сумі 50 000 доларів США зі сплатою 14 % річних зі строком повернення до 02.10.2009 щомісячними платежами у розмірі і у строки, передбачені графіком повернення кредитних коштів.

Кредитні зобов`язання позичальника забезпечені порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що того ж дня між Банком і поручителями було укладено два окремих договори поруки №№ 38 та 39 відповідно, за якими останні зобов`язалися відповідати за належне виконання позичальником кредитних зобов`язань як солідарні боржники.

Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконував, регулярного щомісячного погашення частини кредиту і відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів не здійснював, внаслідок чого його заборгованість за кредитом станом на 09.10.2009 складає 36 807,08 доларів США, що еквівалентно294 824,71 гривен, із яких заборгованості за кредитом25933, 66 доларів США, заборгованість за відсотками 1263, 95 доларів США, штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих відсотків76 971,85 гривен.

Посилаючись на вказані обставини, Банк просив суд про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом на підставі ст.ст. 554, 1049, 1050 ЦК України.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 у солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного банку «Форум» 383569,41 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 у солідарному порядку держмито у розмірі 1700 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь АКБ «Форум».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2011 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року змінено, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АКБ «Форум» заборгованість по кредиту в сумі 205504, 01 грн., по сплаті процентів за користування кредитом 18025,01 грн., штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих відсотків в сумі 159999, 39 грн., а всього 383569, 41 грн. солідарно. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АКБ «Форум» заборгованість по кредиту в сумі 205504, 01 грн., по сплаті процентів за користування кредитом 18025,01 грн., штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату нарахованих відсотків в сумі 159999, 39 грн., а всього 383569, 41 грн. солідарно. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 державне мито у розмірі 566, 70 грн. з кожного та витрати на ІТЗ в розмірі 40 грн. з кожного.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду, замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» на ТОВ «АНСУ».

Ухвалою цього ж суду від 25 жовтня 2022 року відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року. Залишено заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення без задоволення у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд вказаного заочного рішення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначають, що, стягуючи заборгованість із боржника та поручителів, суд першої інстанції не врахував, що порука була припинена у 2009 році зі зміною умов кредитного договору 30.01.2009 без їх згоди, внаслідок чого фактично збільшилася їх відповідальність. Поручителі не були повідомлені про вказані зміни, що у відповідності до норм статті 559 ЦК України є підставою припинення поруки.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «АНСУ» зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скаргинеспроможними. Пунктами 3,4 договорів поруки передбачено, що при внесені змін у кредитний договір і його пролонгації обставини, що з нього витікають, розповсюджуються на поручителів. Отже, при підписанні договору поруки поручителі надали згоду на можливу зміну умов кредитного договору і його пролонгації. За змістом додаткового договору обсяг відповідальності поручителів не збільшився, оскільки залишилася незмінною як сума кредиту, так і розмір відсоткової ставки, було змінено лише графік повернення кредиту. Крім того, рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 02.12.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову про визнання поруки припиненою. Вказана обставина, на думку позивача, є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. ТОВ «АНСУ» просило розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргапідлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що 07.04.2008 між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір N° 0033/08/07-КЕ на суму 50 000,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14%річних, строком по 02.10.2009 (далі – Кредитний договір).

Додатком № 1 від 07.04.2008 до Кредитного договору визначено Графік повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором, відповідно до якого дата внесення платежів була визначена кожного 2 числа, починаючи з 02.05.2008 по 02.10.2009. Цим же додатком було встановлено загальну суму внесків за весь період кредитування 55 704,26 дол. США, із яких: 50 000,00 дол. СШАна погашення тіла кредиту та 5 704,26 дол. СШАна погашення відсотків.

Пунктом 2.1. Кредитного договору встановлено, що забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) є договір застави обладнання та договір застави особистого майна, укладені з Позичальником, договори поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Того ж дня між АКБ «Форум», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кожним окремо було укладено два договори поруки №№ 38,39, за умовами яких останні поручилися перед Банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором, а саме щодо повернення тіла кредиту в сумі 50 000,00 дол. США та процентів в розмірі 5704,26 дол. США. Загальна вартість кредиту таким чином становила 55704,26 дол. США.

Пунктом 2.1. договорів поруки визначено, що Поручитель зобов`язується в разі невиконання та/або порушення Боржником своїх зобов`язань перед Кредитором, погасити заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені Кредитним договором.

Згідно п. 3.3, 3.4 Договорів поруки, Кредитний договір є невід`ємною частиною даного договору. При внесенні змін у Кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя.

30.01.2009 між Банком та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір № 1, яким сторони змінили Графік повернення кредиту та сплати процентів, яким було збільшено розмір внесків по процентам та який склав за весь період погашення 6 230,14 дол. США.

Належних і допустимих доказів на підтвердження факту повідомлення поручителів про внесення змін до кредитного договору матеріали справи не містять.

Задовольняючи вимоги АКБ «Форум», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 свої вимоги за кредитним договором не виконував у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню як із боржника, та і з поручителів як солідарних боржників.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов із порушенням норм матеріального права, а тому з ними не можна погодитися.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредиторприйняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

За положеннями частини першої статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (частина перша статті 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

За змістом статті 559ЦК України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті (у редакції, чинній на момент укладання договору поруки) було передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини першої статті 559ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

За змістом частини першої статті 654ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 3.4 договорів поруки сторони узгодили, що при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього витікають, розповсюджуються на поручителя.

За встановленими судом обставинами справи сторони не заперечують, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як поручителі письмової згоди на зміну графіку погашення кредиту і розміру щомісячних платежів, що призвело до збільшення розміру внесків на погашення відсотків з 5704, 26 доларів США до 6230,14 доларів США, а відповідно на збільшення обсягу своєї відповідальності, не надавали і про такі зміни повідомлені не були.

Враховуючи викладене, установивши, що розмір відповідальності за кредитними зобов`язаннями боржника збільшено без погодження з поручителями, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з боржника та поручителів спірних сум, оскільки порука за договорами від 07 квітня 2008 року є припиненою в силу положень частини першої статті 559ЦК України (у відповідній редакції).

Аналогічного за змістом висновку щодо застосування положень частини першої статті 559ЦК України (у відповідній редакції) дійшов Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 569/8360/16-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 910/13109/18, провадження № 12-7гс20.

За таких обставин оскаржуване рішення в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителів не можна визнати таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду на підставі ст.ст. 376, 370 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням новогопро відмову у задоволенні позову про солідарне стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Наявність судового рішення від 02.12.2022 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою не є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги. Як зазначено в мотивувальній частині рішення від 02.12.2022, підставою для відмови у задоволенні позову поручителів було рішення про солідарне стягнення заборгованості із поручителів, яке наразі переглядається судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 370, 376 ЦПРК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26 травня 2010 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року у цій справі в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКБ «Форум», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», заборгованості по кредиту і судових витрат скасувати.

У задоволенні позову Акціонерного комерційного банку «Форум», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2023 року.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська