Виконавчий напис ФК “Фінансова компанія Управління активами” – скасовано!

Справа № 314/1864/22

Провадження № 2/314/708/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2022 рокум.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого суддіКапітонова Є.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія Управління Активами”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) державний виконавець Біченко Людмила Павлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов обґрунтовано тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. видано виконавчий напис від 22.12.2021 №26353. Стягувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія Управління Активами”. Розмір заборгованості 28332,52 грн.

Вважає виконавчий напис вчиненим з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає заяву такою, що підлягає задоволенню на підставі наступного:

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

В силу ст.87 Закону України «Про нотаріат» №3425-ХІІ від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному прядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено у ч.1 ст.88 вищезазначеного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема таке стягнення здійснюється за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі – постанова № 662) перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року, справа № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21.

Матеріали цивільної справи не містять доказів того, що укладений кредитний договір №SAMDNS0000016164324 від 25.07.2013 року, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 є нотаріально посвідченим, а отже перед судом не доведено правомірності здійснення стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відносно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 – адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

Представник позивача не надав до суду документального підтвердження витрат на правову допомогу. Надані до суду акти до Договору не є доказами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим вимога про покладення судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу на відповідача залишається без задоволення.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 264-265, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов представника ОСОБА_1адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія Управління Активами”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) державний виконавець Біченко Людмила Павлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюзадовольнити.

Визнати виконавчий напис №26353 від 22.12.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, таким, що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

День складення повного судового рішення09.12.2022.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова Компанія Управління Активами”, код ЄДРПОУ: 35017877, адреса: 08200. Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, оф. 203;

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), державний виконавець Біченко Людмила Павлівна, 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, будинок 4.

Суддя Євген Миколайович Капітонов

09.12.2022