Скасували напис КБ Приватбанк (нотаріус Бондар виконавець Котула) на 250 000 дол.

1Справа № 335/354/22 2/335/1248/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

12 вересня 2022 рокум. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Бородіної Е.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доАкціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначає, що 06.09.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZPV0G100000179, згідно якого їй був наданий кредит у розмірі 61 440,00 дол. США, із умовами щомісячного погашення частини кредиту, сплати відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, в той же день між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. за №49.

В зв`язку із стрімким ростом курсу дол. США, Позивачка не мала можливості сплачувати кредит.

У 2011 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру та виселення.

19.05.2011 р. рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя звернено стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В період з 2011 р. по 2019 р. Банком не вчинялися жодні дії щодо примусового виконання рішення суду, тобто банк добровільно усунувся від захисту своїх прав.

04.09.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського МНО Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №2564, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки: на нерухоме майноквартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна будуть задоволені вимоги АТ КБ «ПриватБанк» всього на загальну суму 248244, 29 дол. США.

26.10.2021 р. приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. на підставі виконавчого напису №2564 від 04.09.2019 р. відкрив виконавче провадження №67276992.

Позивач вважає зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню. Як підставу позову, вказує свою незгоду з нарахуваннями, здійсненими банком, оскільки вони нараховані з порушенням правил про строк позовної давності, банком нараховані проценти за кредитним договором після подачі позовної заяви до суду, була відсутня безспірність заборгованості.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.02.2022 року по справі відкрито провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

28.06.2022 року Відповідач подав відзив на позовну заяву. В своєму відзиві посилався на те, що з боку позивача не надано жодного доказу відсутності заборгованості за кредитним договором, АТ КБ «ПриватБанк» в свою чергу здійснювалися додаткові заходи щодо вирішення питання в досудовому порядку, а саме направлення вимог про усунення порушень за вказаним кредитним договором, яку позивач залишив без уваги та виконання, що свідчить про факт наявності боргу та його визнання саме стороною позивача.

АТ КБ «Приватбанк» зазначав, що надав всі необхідні документи відповідно до Переліку, а саме кредитний договір, засвідчений Банком розрахунок про заборгованість, в котрому в повній мірі відображені всі операції Позивача щодо погашення заборгованості. Підстави вважати незаконними дії нотаріуса відсутні.

Щодо строку, за котрим здійснюється стягнення за виконавчим написом, Відповідач зазначив про переривання строку шляхом часткової оплати Позивачем боргу, відповідно Відповідачем правомірно заявлено до стягнення суми заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків, встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 3.1. гл. 16 Розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.12.2012 р. №296/5, вчинив виконавчий напис. Водночас з боку Позивача не доведено погашення суми кредиту.

Щодо стягнення судових витрат АТ КБ «ПриватБанк» в своєму відзиві не погодився та заперечував проти їх задоволення, у зв`язку з тим, що дана справа не є складною, тим більше з врахуванням досвіду адвоката, останній має необхідний базовий рівень знань чинного законодавства та судової практики по даній категорії справ. Час, витрачений адвокатом є незрозумілим, оскільки відсутній детальний розрахунок часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги та більш того, позов носить шаблонний характер.

У зв`язку з викладеним АТ КБ «Приватбанк» просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та просив розглядати справу без участі представника АТ КБ «ПриватБанк».

Треті особи жодних пояснень суду також не надали.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, у позові просили провести розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у відзиві на позов просив провести розгляд справи без його участі.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. у судове засідання не з`явилася, суду подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. у судове засідання не з`явився, суду подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з цим, на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

З матеріалів справи суд встановив, що 06.09.2007 р. між «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ZPV0G100000179, згідно якого їй був наданий кредит у розмірі 61 440,00 дол. США, із умовами щомісячного погашення частини кредиту, сплати відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, в той же день між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. за №49.

У 2011 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру та виселення.

19.05.2011 р. рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя звернено стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

04.09.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського МНО Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис №2564, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки: на нерухоме майноквартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна будуть задоволені вимоги АТ КБ «ПриватБанк» всього на загальну суму 248244, 29 дол. США, що становить 6461811 грн. 03 коп.

26.10.2021 р. приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. на підставі виконавчого напису №2564 від 04.09.2019 р. відкрив виконавче провадження №67276992.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначенийЗаконом України “Про нотаріат”, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року N 296/5тапостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172 “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”.

Згідно ізстаттею 87 Закону України “Про нотаріат”(у редакції чинній на момент вчинення оскаржуваного напису нотаріуса) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпунктів 2.1-2.2 пункту другого глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява також може містити іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Відповідно достатті 88 Закону України “Про нотаріат”нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Відповідно до пункту 2 розділу “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин” Переліку документів, для одержання виконавчого напису додаються а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно зістаттею 50 Закону України “Про нотаріат”нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 88 Закону України “Про нотаріат”). Разом з тим характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, хоча сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про безспірність заборгованості боржника, а тому боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Під час розгляду справ такої категорії суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур та факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України “Про нотаріат”у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, та чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил дослідження доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі N 300/470/17, від 02.07.2019 року у справі N 916/3006/17, від 23.06.2020 року у справі N 645/1979/15-ц.

Як передбаченост. 88 Закону України “Про нотаріат”нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса було вчинено 04.09.2019 року, тобто після спливу трирічного строку із дня виникнення права вимоги, яке виникло разом із подачею позовної заяви в 2011 році, що є порушенням вимогст. 88 Закону України “Про нотаріат”.

У 2011 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартиру та виселення.

Із оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що стягнення здійснюється за період з 07.09.2007 по 19.07.2019 рр. Відтак, сума заборгованості по відсотках в розмірі 53301,27 дол. США розрахована за вказаний період, нарахована безпідставно, в силу наступного.

28.03.2018 року постановою Великої палати Верховного Суду по справі N 444/9519/12 було зроблено висновок про недопустимість нарахування відсотків та неустойки за кредитом, строк повернення якого минув.

Зокрема, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку із зміною строку виконання зобов`язання після направлення позовної заяви до суду був змінений строк виконання основного зобов`язання, у зв`язку із чим право нараховувати передбачені кредитним договором відсотки припинились, а заборгованість неможливо вважати безспірною.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року у справі N 357/12818/17 (провадження N б1-44380св18) зазначено, що для правильного застосування положень статей87,88 Закону України “Про нотаріат”у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, оскільки наданіАТ “ПриватБанк”нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості, яка виникла за вказаним кредитним договором, оскільки на час вчинення виконавчого напису вже був вирішений судом спір про звернення стягнення на майно для дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором та її розміру за кредитним договором, проте у виконавчому написі зазначена інша заборгованість .

За викладених обставин доводи, наведені в позовних вимогах суд вважає обґрунтованими та достатніми для ухвалення судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню.

Позивач при зверненні до суду від сплати судового збору звільнений, тому суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. за ставкою для сплати судового збору на час пред`явлення позову.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд керується наступним.

Статтею 133 ЦПК Українивитрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Стаття 137 ЦПК Українивказує, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ч. 8 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 137 передбачає також, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.11.2021 року, укладений між ОСОБА_2 таАБ “Юрконсалт”Г. Працевитого”, додатковий договір від 15.11.2021 р. до договору про надання правової допомоги.

Пунктом 3.1 додаткового договору до договору про надання правової допомоги зазначено, що гонорар адвоката за ведення справи у суді становить 1% від суми зазначеною у виконавчому написі.

Також суду були надані документи щодо наданих адвокатських послуг, а саме: акт N386 від 15.11.2021 р. за написання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в розмірі 6000,00 грн., акт N 387 за написання заяви про забезпечення позову в розмірі 3000,00 грн. та акт N 38 від 15.11.2021 р. гонорар за ведення справи в суді у розмірі 64618, 11 грн.

Відповідно до висловленої Верховним Судом у постанові від 09.07.2019 року по справі N 923/726/18 позиції від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи заперечення відповідача щодо розміру правничої допомоги, виходячи із виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи у розмірі 3 000 гривень за написання позовної заяви та 1 000 гривень за написання заяви про забезпечення позову, що разом становить 4000 гривень. В іншій частині вартість цих послуг, заявлених до стягнення позивачем, суд вважає неспівмірними зі складністю справи, тому відмовляє у їх стягненні з відповідача.

Разом з тим, суд вважає необгрунтованим та таким, що не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розмір гонорару адвоката у сумі 64 618,11 гривень, доказів про сплату якого суду не надано, та який не охоплений поняттям витрат на професійну правничу допомогу, а відповідно до ст. 30 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність, є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Керуючись ст. ст.9,10,12,18,76-81,137, 141,247,263-265,272,353,354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доАкціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюзадовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2564 від 04.09.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 для погашення заборгованості на користь стягувача: Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 248244,29 доларів США.

Стягнути зАкціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк(ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) в дохід держави судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Стягнути зАкціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк(ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Суддя:В.В. Калюжна