Виконавчий напис на 24 000 грн. – скасовано! Кредитор ФК Паріс, нотаріус Кондратюк, виконавець Безмагоричних

1Справа № 335/9113/20 2/335/101/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Ровенської В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Працевитого Генадія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначив, що у липні 2020 року на місце його роботи надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Так, позивачу стало відомо, що 30.07.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. було відкрито виконавче провадження №62606450 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. №844 від 12.06.2020 року про стягнення з боржника заборгованості в розмірі 23 430,62 грн.

Позивач будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» чи приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. не отримував.

Позивач не був проінформований про існування заборгованості та її розмір, чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або надати письмове заперечення банку чи нотаріусу.

Також позивач зазначив, що виконавчий напис не було вчинено на документі, що встановлює зобов`язання за договором. Постанова Кабінету Міністрів України, в порядку якої було вчинено виконавчий напис, є нечинною.

Посилаючись на викладене, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 844 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості в загальному розмірі 23 430 гривень 62 копійок, вчинений 12.06.2022 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем.

Позивач та його представник в судове засіданні не з`явилися, від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, з заявою про розгляд справи у їх відсутності до суду не звертався, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Інші учасники справи про причини неявки суду не повідомили про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Відзиву (пояснень) на позовну заяву не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд вважає можливим, за згодою позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.07.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «РВС БАНК» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс») був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом прийняття (акцепту) ним Публічної пропозиції Банку, та підписання ним Заяви-Договору №0035189 про надання кредиту шляхом перерахунку грошових коштів на Картковий рахунок

12.06.2020 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис №844 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 08.07.2019 р. № 0035189 в розмірі 23 430,62 грн.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави, згідно ч. 1 ст. 590 ЦК України, здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 2 ст. 288 Інструкції виконавчий напис може бути викладений на спеціальному бланку.

Отже, виконавчий напис вчинено відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Пунктом 2 вказаної вище Постанови передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Тобто п. 2 зазначеної Постанови передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Крім того, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документах, але не визначає та не перевіряє її розмір.

Так, у інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 р., вказано, що судам апеляційної інстанції слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості згідно наданим документам для вчинення виконавчого напису.

Окрім цього, як було з`ясовано при вивчені виконавчого напису, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” було визнано незаконною та нечинною постанову № 662 в частині, доповнення переліку документів, на підставі яких вчинюється виконавчий напис оригіналу кредитного договору.

Таким чином, виконавчий напис було вчинено на підставі та в порядку нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним.

Велика палата Верховного суду в постанові від 21.09.2021 № 910/10374/17 зазначає, що оскільки у судовому порядку постанову N 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. (п. 88 Постанови)

Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 Закону України „Про нотаріат”, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України аналогічно зазначається, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Пунктом 3.4 вказаної Глави зазначається, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно абз. 7 п. 11 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів”, кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

На підставі викладеного позовні вимоги позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 844 від 12.06.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд керується наступним.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача додані документи щодо понесених судових витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як видно з матеріалів справи, представником позивача до матеріалів справи не було у строк встановлений законом подано заяви про намір подати додаткові докази про розмір витрат на правничу допомогу, відтак вимога про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

На підставі статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 840 грн. 80 коп., що є мінімальною сумою стягнення судового збору, що визначена Законом України «Про судовий збір», а також 420 гривень 40 копійок за подання заяви про забезпечення позову та 420 гривень 40 копійок за подання клопотання про забезпечення доказів (а.с. 1, 15, 23).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславвич, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микита Андрійович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 844 про стягнення з ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості в загальному розмірі 23 430 (двадцять три тисячі чотириста тридцять) гривень 62 копійок, вчинений 12.06.2022 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок за подання позовної заяви, 420 гривень 40 копійок за подання заяви про забезпечення позову та 420 гривень 40 копійок за подання клопотання про забезпечення доказів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя Ю.В.Геєць