Скасували рішення державного реєстратора та банку ПУМБ і повернули квартиру боржнику!

01.02.2022

ЄУН № 337/5900/21

Провадження № 2/337/139/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

01 лютого 2022 рокумісто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого суддіКотляр А.М.

за участю секретаряПетрової А.П.

представника позивачаОСОБА_1

представника відповідачаБойченка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», треті особи: державний реєстратор Запорізької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Севастьянова Вікторія Віталіївна, ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2021 року адвокат Працевитий Г.О. звернувся до суду із позовом в інтересах позивача ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі – АТ «ПУМБ»), в обґрунтування якого вказав, що 20.05.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.

12.04.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» був укладений кредитний договір № 5348729, за яким позичальником було отримано кредит в розмірі 24 000,00 дол. США.

12.04.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПУМБ» було укладено Договір іпотеки № 5348788, відповідно до якого з метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним Кредитним договором, ОСОБА_3 передав в іпотеку банку квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана квартира належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2007 року, що була придбана під час шлюбу з позивачем, ОСОБА_2 , на що остання надавала відповідну згоду дружини.

Державним реєстратором Севастьяновою В.В. на підставі договору іпотеки було прийнято рішення про визнання права власності на квартиру за ПАТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК».

Позивач, як співвласник спірної квартири, вважає, що дії державного реєстратора ОСОБА_4 щодо зміни власника квартири суперечить нормам законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиним житлом позивача, ОСОБА_2 , її чоловіка, ОСОБА_3 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надавали державному реєстратору або АТ “ПУМБ” жодної згоди про добровільне набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи примусовий характер звернення стягнення на предмет іпотеки, державний реєстратор був зобов`язаний перевірити, чи не порушують його дії законодавство України, зокрема положення Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”.

На адресу Позивача, або її чоловіка ОСОБА_3 не надходила вимога Банку про усунення порушень, в порядку ст. 35 Закону України “Про іпотеку”, що свідчить про невиконання Іпотекодержателем вказаних вимог Закону, якою передбачено процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Позивач зазначає, що АТ “ПУМБ” не проводилася оцінка її квартири, інформація про оцінку не надавалася ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідчить про порушення Банком процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та свідчить про незаконність рішення державного реєстратора.

Просить суд:

– скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40288124 від 23.03.2018 року, прийняте державним реєстратором Запорізької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Севастьяновою Вікторією Віталіївною, яким було замінено власника квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1514701823101 з ОСОБА_3 на акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (номер запису про право власності 25401561) та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 .

– покласти на відповідача судові витрати.

25.10.2021 року суддя відкрив по справі загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 46).

25.10.2021 року суд задовольнив заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Працевитого Геннадія Олександровича. Наклав арешт на квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1514701823101 (а.с. 47).

09.11.2021 року представник відповідача АТ «ПУМБ» адвокат Бойченко Д.О. подав до суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечив, просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вказав, що Банк звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, шляхом набуття його у власність на підставі застереження, передбаченого пунктом 4.7 Договору іпотеки. ОСОБА_2 було відомо про реєстрацію права власності на квартиру у 2018 році, коли до суду із аналогічним позовом звернувся чоловік позивачкиОСОБА_3 . Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2019 року ОСОБА_3 було відмолено у задоволенні аналогічного позову. Суд апеляційної інстанції залишив вказане рішення без змін. Отже факт відсутності порушень при реєстрації права власності на квартиру був встановлений рішенням суду від 13.03.2019 року (а.с. 54-55).

16.07.2020 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду (а.с.82).

В судовому засіданні представник позивача адвокат Димитрашко Д.В. позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Бойченко Д.О. проти позову заперечив, просив суд відмовити в його задоволенні.

Третя особа державний реєстратор Запорізької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Севастьянова В.В. в судове засідання не з`явилась, заперечень від неї до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, заперечень від нього до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.

Підпунктом 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

– таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

– загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку»).

Отже, Закон України «Про іпотеку» прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним зі шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій (заборону) на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.

Такі висновки щодо застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19; від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц, провадження № 14-45цс20, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року № 524/10011/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.05.2006 року (а.с. 14).

Між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 5348729 від 12.04.2007 року, відповідно до умов якого ПАТ «ПУМБ» надав ОСОБА_3 кредит у сумі 24000 доларів США зі сплатою 11,9% річних, строком до 12.04.2027 року, для придбання квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 37,4 кв.м, житловою площею – 17,0 кв.м. (а.с.29-36).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 12.04.2007 року, ОСОБА_3 придбав квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Дружина ОСОБА_2 надала свою згоду на укладення правочину (пункт 3.2.2 Договору) (а.с. 17-18, 61).

12.04.2007 року між ж ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_3 , у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 5348729 від 12.04.2007 року, був укладений договір іпотеки № 5348788 від 12.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. за реєстровим № 789. Предметом іпотеки являлась квартира за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 21-28).

Так, відповідно до пункту 4.7.1 договору іпотеки, у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Пунктом 4.7.2. договору іпотеки вказано, що зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2016 року звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру за адресою АДРЕСА_1 , виселено з квартири, а також виконання в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і в частині виселення, відстрочено на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на речове майно від 14.06.2018 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 20.03.2018 року державним реєстратором Запорізької обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Севастьяновою В.В. право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на підставі договору іпотеки № 5348788 від 12.04.2007 року, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. (а.с. 40)

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на ім`я Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на квартиру за адресою АДРЕСА_1відмовлено (а.с. 62-68).

25.06.2019 року Запорізький апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін (а.с. 67-69).

При вирішенні спору між сторонами, суд виходить із того, що мораторій (заборона) на примусове відчуження майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», має цільовий характер і є державною гарантією захисту конституційних прав та інтересів громадян, які отримали кредити саме в іноземній валюті.

Для застосування цієї державної гарантії захисту конституційних прав та інтересів громадян, які отримали кредити саме в іноземній валюті, обов`язковою є встановлення сукупності обставин, а саме: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці; у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 є місцем постійного проживання позичальника ОСОБА_3 (а.с. 85).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_3 у власності не знаходиться інше нерухоме майно (а.с. 38-39).

Площа квартири АДРЕСА_2 не перевищує 140 кв.м. , оскільки складає 37,4 кв.м.

ОСОБА_3 отримав від АТ «ПУМБ» кредит в іноземній валюті в сумі 24000 доларів США.

У зв`язку із сукупністю цих обставин, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Суд не погоджується із доводами представника відповідача в частині того, мораторій на примусове стягнення предмета іпотеки не підлягає застосуванню до квартири, яка є предметом спору, а тому державний реєстратор ОСОБА_4 при реєстрації права власності на квартиру діяла правомірно. Суд вважає, що правовідносини щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, підпадають під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Звернення стягнення на квартиру, співвласником якої є позивач ОСОБА_2 , порушує її право володіння майном, а тому вона має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не була учасником справи №337/3052/18 по справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації», Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» про скасування державної реєстрації.

У зв`язку із цим, не заслуговує на увагу посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 пропустила строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, оскільки вона є дружиною ОСОБА_3 , проживає із ним однією сім`єю, а тому їй було відомо про рішення по справі №337/3052/18.

З цих же самих підстав, обставини, встановлені рішенням суду по справі №337/3052/18, не мають для суду преюдиційного значення на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України, оскільки як зазначав суд раніше, ОСОБА_2 не брала участі у цій справі.

Обраний ОСОБА_2 спосіб захисту свого порушеного права шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав із поновленням права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру відповідає положенням абз.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно якого ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в сумі 908 гривень та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 гривні підлягають стягненню з відповідача.

У зв`язку із тим, що суд задовольнив позов ОСОБА_2 , на підставі ч.7 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 530, 546, 549,551, 612, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. 13, 141, 178, 280-282 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40288124 від 23.03.2018 року, прийняте державним реєстратором Запорізької обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Севастьяновою Вікторією Віталіївною, яким було замінено власника квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1514701823101 з ОСОБА_3 на акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (номер запису про право власності 25401561) та поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 .

Захід забезпечення позову, який був вжитий ухвалою суду від 25.10.2021 року, у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , продовжує діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішення законної сили, після чого вважається скасованим.

Стягнути з акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, які складаються із судового збору в сумі 1362 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складений 10.02.2022 року.

Суддя:А.М. Котляр