Не дали Приватбанку стягнути з клієнта (відповідача) 50 000 грн!

🔹Адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” 🏢 виграло судову справу проти ПриватБанку, де банк вимагав стягнути з відповідача 50 000 грн 💰.

🔹Рішення суду, яке було ухвалено 12 червня 2019 року, 📅 вказує на те, що ПриватБанк не зміг довести належне укладення кредитного договору з позивачем 🤝.

🔹Відповідач, в свою чергу, заперечував ці позовні вимоги, стверджуючи, що не підписував жодного договору з банком ❌.

🔹Суд вважає, що надані докази позивачем не є достатніми для підтвердження укладення договору, а отже відхилив позов ПриватБанку ⚖️.

🔹Вирішальними факторами для такого рішення стали відсутність відповідних документів про укладення договору та недостатність доказів позивача щодо нарахування процентів, пені та штрафу 💼.

🔹Суд виніс рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПриватБанку та поклав на нього судові витрати 💸.

🔹Адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” зазначає, що має багатий досвід у виграші подібних справ та рекомендує всім клієнтам укласти з ними договір для максимальної підтримки та захисту їх інтересів у суді. 💪🗂️

#Адвокат #Правова_допомога #Судовий_процес #Юридичні_послуги
Текст рішення суду:
Справа №333/3139/18

Провадження 2/333/136/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

при секретарі Кунець В.В.,

за участю представника позивача Мурко Н.Г. ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

У суд звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 50997,50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідно до договору про надання банківських послуг (за заявою від 21.09.2011 року) ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 18100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором і в межах встановленого кредитного ліміту, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. У порушення закону та умов договору ОСОБА_3 свої зобов`язання по погашенню кредиту за договором належним чином не виконав, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань, станом на 22.05.2018 року утворилася заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 50997,50 грн., з яких: тіло кредиту – 13400,82 грн., відсотки за користуванням кредиту – 19391,92 грн., пеня – 15291,12 грн., фіксована складова штрафу – 500 грн., процентна складова штрафу 2404,64 грн., у зв`язку з чим заявлено ПАТ КБ «ПриватБанк» позов до суду.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_4 зазначає про невизнання позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк». Позиція відповідача грунтується на тому, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не доведено доказами укладення кредитного договору за заявою від 21.09.2011 року. Умови та правила надання банківських послуг ОСОБА_3 бачить вперше, не підписувала їх. Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про те, що вона не була ознайомлена з цими умовами і вони не можуть бути складовою кредитного договору. Крім того, відповідач посилається на відсутність доказів про підтвердження чинності Умов та правил надання банківських послуг на момент виникнення спірних правовідносин в редакції, поданій позивачем суду.

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подали суду відповідь на відзив, суть якої зводиться до того, що підписавши заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, ОСОБА_3 зобов`язалась виконувати зазначені умови, а така заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, розміщеними на сайті банку, складають договір банківського обслуговування. Відповідач отримав картку «Універсальна», користувався встановленим кредитним лімітом, частково сплачував заборгованість за кредитом, що вбачається із виписки по картковому рахунку. Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. За умовами договору ПАТ КБ «ПриватБанк» має право на односторонню зміну тарифів та інших невід`ємних частин договору. ОСОБА_3 не зверталась до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами, не ініціювала розірвання договору, а тому такі зміни вважаються прийнятими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 у судових засіданнях не визнали позовні вимоги та просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши та оцінивши надані у справі докази, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з нормою ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 ч.1 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із норм ч.3 ст.12 ч.3, ч.1 ст. 81 ЦПК України слідує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Так, позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» на доведення обставин укладення кредитного договору 21.09.2011 року з ОСОБА_3 та розміру заборгованості за даним договором до суду подані докази: копія витягу з умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», копія анкети-заяви ОСОБА_3 від 21.09.2011 року про приєднання до умов та правил надання банківських послугв ПАТ КБ «ПриватБанк», копія витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розрахунки заборгованості за договором №б/н від 21.09.2011 року станом на 22.05.2018 року,виписки по картах ОСОБА_3

Відповідачем заперечується укладення з позивачем договору банківського обслуговування на умовах, покладених в основу обгрунтування підстав позову про стягнення процентів за користування кредитом, пені та штрафу.

Позивач доводить факт отримання ОСОБА_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредиту (шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок) за умовами тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна». У розділі заяви-анкети ОСОБА_3 від 21.09.2011 року про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, де передбачено, що клієнт, ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку виявляє бажання оформити на своє ім`я певнийнабір умов банківських послуг, запропоновано обрати із наведених необхідний набір умов послуг: «Карта «Універсальна»», «Карта Gold», «Ідентифікація з паспортом», «Пенсійна карта», «Зарплатний пакет», «Послуга накопичення «Копилка»». Однак копія аналізованої заяви не містить будь-якої ідентифікації обрання ОСОБА_3 конкретного набору (наборів) послуги, зокрема, що важливо для даного спору, виявлення бажання відповідачем на оформлення на своє ім`я карти «Універсальна». При цьому, у попередніх розділах (документ, сімейний стан, освіта, володіння майном, працевлаштування) цієї заяви-анкети із наборів груп певних даних необхідні обиралися шляхом проставлення відповідного символу в квадраті поруч з відповідною інформацією. Крім того, у заяві-анкеті не відмічено (порівняно із вищенаведеними розділами), як дійсних (актуальних), відомостей про те, що відповідач при оформленні карти «Універсальна» або карти Gold отримав і ознайомився під підпис зі змістом памятки клієнта, що містить, в тому числі, тарифи і основні умови обслуговування та кредитування. Отже, із проаналізованої заяви-анкети не встановлено даних, що відповідач ОСОБА_3 виявляла бажання отримати карту «Універсальна» та отримала під підпис відповідну памятку клієнта, що включала б в себе тарифи і основні умови обслуговування та кредитування. Позивачем у справі не подано також інших доказів, що підтверджували б отримання відповідачем саме за цією заявою-анкетою кредитної карти «Універсальна».

Надана суду копія витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» («Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contracт», «Універсальна Gold», умови обслуговування за якими відрізняються), теж не містить відомостей, що засвідчували б узгодження позивачем та відповідачем надання останньому банківських послуг за тарифами обслуговування конкретної з зазначених видів карт «Універсальна».

Отже, позивачем не доведено доказами, що з ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг, зокрема кредитування (встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок) на умовах одного з комплексів тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», доданих до позовної заяви.

Розрахунки заборгованості, як документи, що мають аналітично-узагальнюючий характер, за «договором №б/н від 21.09.2011р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_3 » станом на 31.08.2015р. (зазначені розміри процентних ставок 30, 27,60, 32,40, 42 що не передбачені жодним із наданих тарифів кредитних карт «Універсальна») і 22.05.2018р., та виписки по картах ОСОБА_3 є недостатніми для доведення вимог позову про стягнення процентів за користування кредитом, пені та штрафу, оскільки, як зазначено вище, не доведено обставини узгодження сторонами конкретних тарифів щодо спірних платежів, а це унеможливлює перевірку судом правильності застосування процентних ставок, пені, штрафу та нарахування позивачем відповідних сум, що є предметом спору. У такому разі, з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві, підставність нарахування процентів, штрафу та пені є сумнівною.

Судове рішення не може грунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд визнає, що наданими до суду доказами позивач не довів підстав для задоволення заявлених ним вимог про стягнення з ОСОБА_3 процентів за користування кредитом, пені та штрафу .

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, у такому разі, судові витрати у виді судового збору, сплачені позивачем при подачі позову, покладаються на ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21.09.2011 року – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги через Комунарський районний суд м.Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 14.06.2019 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова