Апелляционным судом решение об отмене исполнительной надписи ПАО «ПУМБ» оставлено в силе.

В ноябре 2015 г. к нам обратился заемщик ПАТ «ПУМБ», в связи с тем, что банком была сделана исполнительная надпись, в связи с чем квартира клиента была передана на принудительные торги.

Юристами АБ «Юрконсалт» был подан иск о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению.

04.11.2016 г. Бердянским горрайонным судом г. Запорожья было вынесено решение о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению.

Исполнительная надпись была сделана на основании кредитного договора, что является новеллой в законодательстве с 2014 года. Таким образом, банк обратившись к нотариусу, минуя суд, фактически получил исполнительный документ о взыскании с должника долга, считая его бесспорным.

В исковом заявлении о признании исполнительной надписи не подлежащей исполнению мы указали, что заемщик до момента совершения исполнительной надписи неоднократно обращался к банку с письменными заявлениями, в которых он выражал свое несогласие с порядком расчета суммы долга и самой суммой. Также в иске указывалось, что и условиями кредитного договора и нормами законодательства Украины, которые действовали на момент его заключения, не было предусмотрено права кредитора на защиту своих интересов путем свершения исполнительной надписи на кредитном договоре.

Кроме того, после истребования материалов нотариального дела, нами были уточнены исковые требования в части того, что нотариусу не были предоставлены документы, свидетельствующие о бесспорности задолженности заемщика по кредиту.

Не согласившись с решением суда, банком была подана апелляционная жалоба.

23.02.2017 г. определением апелляционного суда апелляционная жалоба была оставлена без удовлетворения. Доводы нашего иска были поддержани апелляционной инстанцией. Решение суда вступило в законную силу.

Державний герб України

  Справа № 310/2806/16-ц

2/310/1815/16

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2016 року                          Бердянський міськрайонний суд

                         У складі: головуючого судді Троценко Т. А.

При секретарі:           Корнієнко М. Е.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила і вказала, що 01. 07. 2008 року між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк» та нею було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав їй кредитні кошти в розмірі 51000,00 доларів США для придбання нерухомості, що розташована в АДРЕСА_1.

Згідно п. 1. 4 договору строк кредиту встановлено до 01. 07. 2028 року.

12. 01. 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис № 560, яким запропоновано стягнути з неї на користь банку заборгованість, що виникла по кредитному договору за період 13. 06. 2014 року по 13. 12. 2015 року на загальну суму 743799,20 грн.

Вказана заборгованість складалась з такого: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2726,19 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 63706, 48 грн.;

-прострочена заборгованість за процентами 5244,83 долара США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить122562,86 грн.;

-строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 23325,45 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року складає 545076,56 грн.;

— строкова заборгованість за процентами в розмірі 374,58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить8753,30 грн.

— сума сплати за вчинення виконавчого напису 3700,00 грн.

Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню за тих обставин, що він вчинений із суттєвими порушеннями закону, а крім того, спір про стягнення заборгованості повинен розглядатися виключно у судовому порядку, банк не направив їй вимогу про дострокове погашення заборгованості в розмірі усієї суми кредиту, виконавчий напис не містить інформацію про місце її роботи та період, за який провадиться стягнення, нотаріусу не були надані первинні банківські документи, які би підтверджували наявність та розмір безспірної заборгованості, а направлена лише довідка про розмір заборгованості, яка не є належним доказом такої заборгованості.

В судовому засіданні позивачка з представником за довіреністю ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги і пояснила, що заборгованість, яка виникла у неї перед банком, не є безспірною, вона постійно зверталася до банку із заявами про перерахунок суми боргу за курсом долара, який існував на час укладання договору, тому банк знав, що вона не згодна з тим розміром заборгованості, що був нарахований на час вчинення виконавчого напису, і тому заборгованість не є безспірною. Нотаріусу була надана довідка про заборгованість замість первинних банківських документів, надання яких передбачено Постановою КМУ № 1172 від 29. 06. 1999 року.

Представник відповідача за довіреністю Д»яконова К. І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що у звязку з тим, що ОСОБА_4 допустила прострочену заборгованість за кредитним договором, банк скористався своїм правом на стягнення усієї суми кредиту за виконавчим написом, що не заборонено законодавством і кредитним договором. Для вчинення нотаріального напису нотаріусу були надані всі необхідні документи, які свідчили про наявність та розмір заборгованості, надана довідка про заборгованість, що не суперечить вимогам закону, для вчинення нотаріального напису і дострокового стягнення усієї суми заборгованості не вимагається направлення обовязкової вимоги боржнику, це необхідно лише при стягненні заборгованості через суд, крім того, від ОСОБА_1 до банку не було жодного звернення щодо оспорювання суми боргу. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник 3- ї особи ВДВС Бердянського МУЮ ОСОБА_5 віддала вирішення питання про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на розсуд суду, пояснила, що у неї на виконанні перебуває виконавчий напис нотаріуса ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором, але у вданий час виконавче провадження зупинене у звязку з тим, що справа знаходиться на розгляді в суді.

  Третя особа — приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 В, А. до суду не явися, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, надіслав документи, що служили підставою для вчинення виконавчого напису, і суд розглядає справу за його відсутності на підставі наявних доказів.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 липня 2008 року між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6543431, згідно якому Банк надав позичальнику кредит в розмірі 51000, 00 доларів США на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_2.

Кредит надавався строком до 01. 07. 2028 року, , графік повернення кредиту та сплати процентів за його користування є Додатком № 1 до кредитного договору, підписаний сторонами.

У звязку з наявністю поточної заборгованості за кредитом за заявою Банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 12. 01. 2016 року вчинено виконавчий напис на стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості, яка виникла в період з 13. 06. 2014 року по 13. 12. 2015 року і яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2726,19 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 63706, 48 грн.; -простроченої заборгованості за процентами 5244,83 долара США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить122562,86 грн.;          -строкової заборгованості за сумою кредиту в розмірі 23325,45 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року складає 545076,56 грн.; — строкової заборгованості за процентами в розмірі 374,58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 8753,30 грн., — суми сплати за вчинення виконавчого напису 3700,00 грн.

Вказаний виконавчий напис направлений на виконання до ВДВС Бердянського МРУЮ, державним виконавцем Головченко Ю. С. 29. 03. 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього виконавчого напису.

Позивачка просить визнати цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню на підставі чисельних порушень, допущених при його вчиненні.

Стаття 18 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 88 цього ж Закону виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надано копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Досліджуючи надані документи, суд встановив, що Банком у заяві від 15. 12. 2015 року нотаріусу про вчинення виконавчого напису зазначено період, у який виникла заборгованість за кредитним договором з 05. 01. 2015 року по 13 . 12. 2015 року, проте у виконавчому написі стягнуто заборгованість за інший період з 13. 06. 2014 року по 13. 12. 2015 року, при цьому нотаріус ніяким чином не обґрунтував таку розбіжність та підстави зміни ним періоду, за який заборгованість виникла.

  Крім того, суд вважає, що нотаріус не пересвідчився у безспірності суми заборгованості.

Так, відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості можуть бути лише первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Проте нотаріусу не було надано первинних банківських документів та розрахунку заборгованості із зазначенням періоду прострочення чергового платежу, виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, а надіслана лише довідка, підписана представником Банку ОСОБА_6 без надання ним довіреності на право засвідчення таких довідок, та графік платежів за кредитом та повязаних з ними послуг.

Вказуючи на спірність суми боргу за кредитним договором, позивачка посилалася на звернення її до Банку із заявами про перерахунок заборгованості у відповідності до курсу долара США, який діяв на момент його укладання, що підтверджено копіями відповідей банку від 05. 08. 2014 року та 15. 10. 2014 року.

Крім того, Банком не було направлено ОСОБА_1 письмової вимоги із зазначенням періоду прострочення заборгованості та суми, яка підлягає стягненню з нею за прострочення платежів, і нотаріус при вчиненні нотаріального напису мав пересвідчитись у відповідності вимоги, направленої боржнику, та заяви про вчинення виконавчого напису, з яким звернувся банк саме до нього.

В узагальненні судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07. 02. 2014 року вказано, що у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, відсутність доказів про безспірність заборгованості ОСОБА_1 в. М. за кредитним договором, наявність розбіжності у періоді, за який така заборгованість виникла, відсутність належних документів, наданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, він не може вважатися таким, що вчинений у відповідності до вимог закону, а отже, не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 18,88 ЗУ «Про нотаріат» , ст. ст. 10, 60,212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 560 від 12. 01. 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 6543431 від 01. 07. 2008 року та витрат на здійснення виконавчого напису в розмірі 743799,20 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Бердянський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_7

Державний герб України

Дата документу            Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/2806/16-ц             Головуючий у 1-й інстанції: Троценко Т.А.

Провадження №22-ц/778/688/17                    Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року                                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого                         Онищенка Е.А.

Суддів                                    Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

При секретарі                        Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПАТ «ПУМБ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., ВДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який згодом уточнила.

В обґрунтування позову зазначала, що 01. 07. 2008 року між нею та ПАТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір, за умовами якого їй було надано кредитні кошти в сумі 51000 доларів США для придбання нерухомості, що розташована в АДРЕСА_1, з кінцевим строком повернення до до 01. 07. 2028 року.

12 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з неї на користь банку заборгованість, що виникла  по кредитному договору за період з 13.06.2014 року по 13.12.2015 року на загальну суму 743799,20 грн.

             Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства. Так, банком не було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості в розмірі усієї суми кредиту, виконавчий напис не містить інформації про місце її роботи та період, за який провадиться стягнення, нотаріусу не були надані первинні банківські документи, які б  підтверджували наявність та розмір безспірної заборгованості, а направлена лише довідка про розмір заборгованості, яка не є належним доказом такої заборгованості.

Враховуючи вищевикладене просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №560 від 12.01.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., про стягнення на користь ПАТ «ПУМБ» з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 01.07.2008 року та витрат на здійснення виконавчого напису в розмірі 743 799,20 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 04 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №560 від 12.01.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Чуловським В.А. на користь ПАТ «ПУМБ» з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 01.07.2008 року та витрат на здійснення виконавчого напису в розмірі 743 799,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ «ПУМБ» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що 01 липня 2008 року між ЗАТ «Перший Український міжнародний банк», правонаступником якого є ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно якому Банк надав позичальнику кредит в розмірі 51 000, 00 доларів США на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1

Кредит надавався строком до 01. 07. 2028 року, , графік повернення кредиту та сплати процентів за його користування є Додатком № 1 до кредитного договору, підписаний сторонами.

У зв’язку з наявністю поточної заборгованості за кредитом за заявою Банку приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем 12. січня 2016 року вчинено виконавчий напис на стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк» заборгованості, яка виникла в період з 13.06.2014 року по 13.12.2015 року і яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2726,19 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 63 706, 48 грн.; простроченої заборгованості за процентами — 5244,83 долара США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить122 562,86 грн.;   строкової заборгованості за сумою кредиту в розмірі 23 325,45 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року складає 545 076,56 грн.; — строкової заборгованості за процентами в розмірі 374,58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13. 12. 2015 року становить 8 753,30 грн., — суми сплати за вчинення виконавчого напису — 3700,00 грн.

29 березня 2016 року виконавчий напис направлений на виконання до ВДВС Бердянського МРУЮ.

Позивачка просить визнати цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню на підставі чисельних порушень, допущених при його вчиненні.

Так стаття 18 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 88 цього ж Закону виконавчий напис нотаріуса можливий за умови виникнення права вимоги та вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Відповідно до п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. надано копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис.

Досліджуючи надані документи, суд встановив, що Банком у заяві від 15. 12. 2015 року нотаріусу про вчинення виконавчого напису зазначено період, у який виникла заборгованість за кредитним договором — з 05. 01. 2015 року по 13 . 12. 2015 року, проте у виконавчому написі стягнуто заборгованість за інший період — з 13. 06. 2014 року по 13. 12. 2015 року, при цьому нотаріус ніяким чином не обґрунтував таку розбіжність та підстави зміни ним періоду, за який заборгованість виникла.

Крім того як встановлено, нотаріус не пересвідчився у безспірності суми заборгованості.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов’язання.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості можуть бути лише первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996- ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Проте нотаріусу не було надано первинних банківських документів та розрахунку заборгованості із зазначенням періоду прострочення чергового платежу, виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, а надіслана лише довідка, підписана представником Банку Амеліним А. О. без надання ним довіреності на право засвідчення таких довідок, та графік платежів за кредитом та пов’язаних з ними послуг.

Вказуючи на спірність суми боргу за кредитним договором, позивачка посилалася на звернення її до Банку із заявами про перерахунок заборгованості у відповідності до курсу долара США, який діяв на момент його укладання, що підтверджено копіями відповідей банку від 05. 08. 2014 року та 15. 10. 2014 року.

Крім того, Банком не було направлено ОСОБА_4 письмової вимоги із зазначенням періоду прострочення заборгованості та суми, яка підлягає стягненню з нею за прострочення платежів, і нотаріус при вчиненні нотаріального напису мав пересвідчитись у відповідності вимоги, направленої боржнику, та заяви про вчинення виконавчого напису, з яким звернувся банк саме до нього.

В узагальненні судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07. 02. 2014 року вказано, що у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції встановивши відсутність доказів про безспірність заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором, наявність розбіжності у періоді, за який така заборгованість виникла, відсутність належних документів, наданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, дійшов до вірного висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

Посилання скарги на наявність всіх документів про безспірність сум являються необґрунтованими, оскільки з наданих нотаріусом копій нотаріальних документів, а саме розрахунку заборгованості за вчиненим написом взагалі не вбачається співпадіння сум у цифровому вигляді з написом, таких як 2726,19 доларів США за курсом НБУ 63 706, 48 грн.; 5244,83 доларів США за курсом НБУ 122 562,86 грн.;    23 325,45 доларів США за курсом НБУ 545 076,56 грн.; 374,58 доларів США за курсом 8 753,30 грн. ( а.с. 94, 98).

Отже нотаріус обмежився заявою Банку не перевіряючи розрахунок.

Отже вказані та інші доводи апеляційної скарги про змінену заяву не спростовують вищенаведене, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької областівід 04 листопада 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *