В августе 2013 г. ПАТ «Райффайзен банк Аваль» обратился в суд с иском к должнику и поручителю по кредитному договору с требованием о взыскании суммы долга.

Изучив материалы дела, было установлено, что договор поручительства был подписан не нашим клиентом.

Нами был подан иск о признании договора поручительства недействительным. Судом был принят данный иск, была назначена почерковедческая экспертиза подписи поручителя.

Выводом эксперта было опредлено, что подпись была подделана.

16.01.2015 г. решением суда договор поручительства был признан недействительным.

Решение от 16.01.2015 г. о признании договора поручительства недействительным

Дата документу 16.01.2015

Справа N 334/970/14-ц

Провадження N 2/334/30/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого-судді Лихосенко М.О.,

при секретарі Череп М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Києва, Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль«, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя N 2/334/213/2014 від 04.02.2014 р. були роз’єднані у самостійні провадження позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення залишку заборгованості по кредиту та зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль«, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки від 21.12.2006 р.

В своєму позові ОСОБА_5 вказала, що в серпні 2013 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з позовом до ОСОБА_4 та неї про стягнення в солідарному порядку заборгованості по кредиту в розмірі 1018165 грн. 90 коп.

Позов банку обґрунтований тим, що 21.12.2006 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А. та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір N 014/17-39/1324-34 про надання кредиту в сумі 49000 доларів США.

В забезпечення повернення кредитних коштів за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р.

Згідно вказаного договору поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р. його укладено нібито між ОСОБА_1, як поручителем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 21.12.2006 р., поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням чомусь боржника ОСОБА_7 за кредитним договором N 014/17-39/1324-34 від 21.12.2006 р.

Пунктом 5.1 договору поруки визначено, що сторони договору підписали його на добровільних засадах, що відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов’язань.

В пункті 5.2 договору поруки зазначено, що цей договір складений в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу по одному примірнику для кредитора, поручителя та боржника.

Вважає даний договір недійсним, оскільки договір поруки від 21.12.2006 р. нею не підписувався.

Крім того, хто такий ОСОБА_7, за забов’язаннями якого нібито вона поручалася, їй невідомо і чи він, чи ОСОБА_4 є дійсним боржником за кредитним договором 014/17-39/1324-34 від 21.12.2006 р.

ОСОБА_4, підписуючи заяву-анкету у позичальника, не вказував в якості осіб, які можуть бути фінансовими або майновими поручителями.

Про даний договір поруки їй стало відомо у вересні 2011 р.

З тих пір претензії з боку банку до неї, як до поручителя не пред’являлись.

Але в жовтні 2013 р., до позивача знов стали звертатись працівники банку засобами телефонного зв’язку, попереджаючи про необхідність сплатити кошти за кредитним договором від 21.12.2006 р. та договором поруки від 21.12.2006 р.

Оскільки зазначений договір поруки вона не підписувала, волевиявлення на вчинення такого правочину не виявляла, просить визнати недійсним договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р. укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А. та ОСОБА_1 та стягнути на її користь понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 надали пояснення по суті позовних вимог. Заперечували проти укладення договору поруки від 21.12.2006 р. між позивачкою та банком. Посилались на висновки судової почеркознавчої експертизи N 1777-14 від 14.11.2014 р., згідно яких підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 та розміщений в графі «поручитель» оригіналу договору поруки від 21.12.2006 р., між банком з одного боку та ОСОБА_1 з іншої сторони, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Просили позов задовольнити, визнати недійсним договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р. укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А. та ОСОБА_1 Стягнути з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. та 114 грн. 70 коп. та оплату судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2361 грн. 60 коп., а всього 2705 грн. 70 коп.

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Пармузін А.С. заперечував проти позову. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши всі представлені докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11509 ЦК України забов’язання виникають, зокрема з договорів.

Відповідно до ст. 202 ч. 1 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 203 ч. 2, 34 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 207 ч. 2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами.

Судом встановлено, що в серпні 2013 р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення з них в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором N 014/17-39/1324-34 від 21.12.2006 р., укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А та ОСОБА_4, на підставі якого він отримав кредит в розмірі 49000 доларів США.

В забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором N 014/17-39/1324-34 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А та ОСОБА_1 був укладений договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р.

Не погодившись із позовними вимогами ОСОБА_1 звернулась в суд із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки, який був прийнятий судом для сумісного розгляду із первісним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя N 2/334/213/2014 від 04.02.2014 р. були роз’єднані у самостійні провадження позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення залишку заборгованості по кредиту та зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль«, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки від 21.12.2006 р.

Позивач ОСОБА_1 заперечувала факт укладення з відповідачем вказаного договору поруки, заявила, що не підписувала його, звернулась в суд із клопотанням про призначення по справі почеркознавчої експертизи.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи N 177-14 від 14.11.2014 р. підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 та розміщений в графі «поручитель» оригіналу договору поруки з фізичною особою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль«, укладеного 21.12.2006 р., між начальником Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А. з одного боку та та ОСОБА_1, з іншої сторони, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Почерк, яким виконаний рукописний текст від імені ОСОБА_1 та розміщений в копіях чотирьох сторінок паспорту НОМЕР_2, виданого 25.11.97 р. на ім. ‘я ОСОБА_1 та копії довідки від 15.05.98 р. про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Підписи, виконані від імені ОСОБА_1 та розміщені в копіях чотирьох сторінок паспорту НОМЕР_2, виданого 25.11.997 р. на ім’я ОСОБА_1 та копії довідки від 15.05.98 р. про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1, виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Таким чином, встановлено, що в порушення вимог ст. 207 ч. 2, 208 ЦК України правочин саме з позивачем не був вчинений у письмовій формі, оскільки не підписаний нею, а іншою особою.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Крім того, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З матеріалів справи та пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що вона не виявляла свою волю на укладення даного правочину та не підписувала його., тобто в момент вчинення правочину не дотримані вимоги, встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати недійсним договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р. укладеного від імені ОСОБА_1 з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А

Відповідно до вимог ст. ст. 7988 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем, а саме: судовий збір в сумі 229 гр. 40 коп., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 114 грн. 70 коп., витрати за проведення експертизи в сумі 2361 грн. 60 коп.

Вказані судові витрати підтверджені позивачем долученими до справи квитанціями.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1060212213 ЦПК України, ст. ст. 11203204215236 ЦК України, суд —

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006 р. укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ «Аваль» Калашнік В.А. та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль«, код 14305909 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер — НОМЕР_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. та 114 грн. 70 коп. та оплату судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2361 грн. 60 коп., а всього 2705 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.

Суддя: Лихосенко М.О.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.