12.02.2014 р. инспектором ДПС в отношении нашего клиента был составлен протокол о нарушении п. 12.9.б ПДД Украины в связи с нарушением скоростного режима. Постановлением клиент был привлечен к ответственности по ч. 3 ст. 122 КУпАП в виде штрафа в размере 680 грн.

Юристами ЮК «Юрконсалт» было подготовлено исковое заявление, в качестве обоснования иска указана следующее:

При складанні протоколу інспектор не дотримався своїх функціональних обов’язків, не роз’яснив мені мої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП України, примусивши мене поставити підпис про ознайомлення з правами. Прилад «Візир» інспектор при фіксуванні скорості тримав в руках, я не на тринозі, що виключає можливість його використання в автоматичному режимі. Інспектор не надав мені інформації щодо наявності документів про сертифікацію та допуск даного приладу для використання в Україні.

В порушення мого права на захист та дачу пояснень, інспектором не було прийнято до уваги моїх пояснень та клопотань щодо відсутності знаків, які б обмежували швидкість на ділянці дороги.

При винесені постанови були грубо порушені  мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи;  при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Моє клопотання про розгляд справи за місцем мого проживання інспектором було проігнороване.

Також звертаю увагу суду на те, що у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.12.4 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які згідно до п 1.21 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 вивчили та здали заліки з використання таких приладів і повинні знати складові частини, технічні характеристики та порядок використання технічних засобів та технічних приладів, які застосовуються для виявлення порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Стаття 14-1 КУпАП говорить про те що, фіксація правопорушення можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.

Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.

Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо) Це підтверджує п.1 Наказу МВС №3 3 від 01.03.2010, який відносить до приладів з активованою функцією «автоматичний режим» новий модифікований пристрій «Візир 03» решта приладів з серії «Візир», даної функції не мають. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото кіно або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі.

За таких умов, така фіксація не відповідає  вимогам закону. Використання засобу саме «Візир», а не його комплектації «Візир 03» є порушенням ст. 14-1 КУпАП.

При складанні протоколу в порушення ст. 280 КУпАП інспектором не було з’ясовано мій майновий стан не було взято до уваги того факту, що я безробітний, на даний момент навчаюсь, виховую дворічного сина. Не враховуючи цього інспектор призначив мені максимальний штраф, хоча санкція ст. 126 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу розміром від 510 до 680 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП,  адміністративним правопорушенням визнається, винна дія, яка посягає на громадський порядок, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В моєму випадку повністю відсутня вина, а відповідно, сам склад адміністративного проступку.

 

Постановлением суда от 27.03.2014 р. постановление инспектора ДПС было признано незаконным, штраф отменен.

Постановление суда от 27.03.2014 г.

27.03.2014

Провадження N 2а/331/62/14

ЄУН 331/1730/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний м. Запоріжжя області у складі:

головуючого — судді Світлицької В.М.

при секретарі Нікітченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу з ОСП N 3 РДПС в Херсонській області Теплова Бориса Михайловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу з ОСП N 3 РДПС в Херсонській області Теплова Б.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 N 138458 від 26.02.2014 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 3 КУпАП з накладенням адміністративного штрафу у розмірі 680 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що він керуючи автомобілем «БМВ-523», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 12.02.2014 року о 09.20 год. на 500 км траси Харків-Симферополь, рухався зі швидкістю 112 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9.б Правил дорожнього руху. Позивач вважає накладення на нього адміністративного стягнення необґрунтованим, оскільки інспектором ДПС взводу з ОСП N 3 РДПС в Херсонській області Тепловим Б.М. при притягненні його до адміністративної відповідальності були допущені чисельні порушення законодавства України про адміністративне правопорушення, а також сам факт здійснення ним адміністративного правопорушення відсутній.

У судове засідання представник позивач не з’явився, його представник надав суду заяву про слухання справи за їх відсутність, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явися, про час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, причину неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами, у відсутності осіб, які беруть участь у справі, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2014 р. відносно позивача відповідачем було винесено постанову, відповідно до якої позивач, керуючи автомобілем «БМВ-523», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 12.02.2014 року о 09.20 год. на 500 км траси Харків-Симферополь, рухався зі швидкістю 112 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9.б Правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови серії АА2 N 138458 від 26.02.2014 р. по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 3 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Копію зазначеної постанови позивачем було отримано поштою лише 09.03.2014 року.

Як вбачається із постанови єдиним доказом скоєння вказаного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення, фіксуючий порушення позивачем правил дорожнього руху — перевищення швидкості руху у населеному пункті. Будь-яких інших доказів, що свідчили би про вказане правопорушення, в постанові не наводиться.

В постанові зазначено, що швидкість руху вимірювалася за допомогою фотофіксації приладом Візір 0812500.

Згідно зі ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото — і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото — і кінозйомки, відеозапису притягаються власники/співвласники транспортних засобів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що вимірювач швидкості відеозаписуючий «Візир» фактично не є таким, який працює в автоматичному режимі. Його використання з метою фіксування правопорушень здійснюється безпосередньо працівником ДАІ, пристрій працює від акумуляторної батареї, відповідно до технічних характеристик має можливості вибору спеціальних режимів роботи.

Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

В постанові серії АА 2 N 138458 від 26.02.2014 р. у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Окрім того, з листа Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 25.03.2009 р. за N 8/1-817 вбачається, що пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху «Візир» (далі — Пристрій) органами ДАЇ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв’язку не надавався. Процедур державної експертизи або сертифікації пристрій не проходив. Експертного висновку або сертифіката відповідності у сфері захисту інформації не має.

Представник відповідача не надав суду сертифікат відповідності приладу Візир та атестату відповідності комплексної системи захисту інформації/КСЗІ/ в базі Держспецзв’язку, що є обов’язковим відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та п. 18 ст. 16 Закону України «Про державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»,оскільки згідно даних Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /Держспецзв’язку/ пристрій автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху «Візир» /далі-пристрій/ органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв’язку не надавався, процедур державної експертизи або сертифікації пристрій не проходив, експертного висновку або сертифіката відповідності у сфері захисту інформації він не має, тобто відповідачем не надано до суду доказів спростування позовних вимог позивача.

Держспецзв’язку інформувала (N 8/1-2161 від 13.11.2008 р.) МВС України про необхідність забезпечення захисту інформації в автоматизованій системі реєстрації, обліку та контролю транспортних засобів, їх власників та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (далі-База) шляхом впровадження КСЗІ з підтвердженою відповідністю. За станом на 17.03.2009 р. база не має впровадженої КСЗІ з підтвердженою відповідністю. Заяви на проведення державної експертизи КСЗІ на Базі до Держспецзв’язку не надходило. Відомостей про проведення робіт із створення КСЗІ в Базі Держспецзв’язку не має.

Таким чином, зробити висновок щодо неможливості довільної зміни отриманих за допомогою пристрою відомостей, їх коригування, знищення несанкціонованого доповнення, втручання в роботу пристрою можна лише у разі позитивних результатів державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації, а щодо неможливості вчинення тих самих дій стосовно внесених до Бази відомостей під час експлуатації — у разі позитивних результатів державної експертизи КСЗІ Бази.

Відповідно до законодавства України у сфері захисту інформації використання засобів захисту інформації використання захисту інформації (у визначенні ДСТУ 3392.2-97) та КСЗІ в автоматизованих системах вважається легальним, якщо вони мають документальне підтвердження своєї відповідності вимогам, встановлених нормативно-правовими актами для засобів захисту інформації це — Експертний висновок або Сертифікат відповідності, а для КСЗІ — Атестат відповідності. На цей час зазначених документів ні Пристрій, ні КСЗІ Бази не мають.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що використання в Україні пристрою автоматичної фіксації порушень ПДД «Візир» на теперішній час є незаконним.

Крім того, згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач обґрунтованих заперечень та доказів заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, що свідчить про недоведеність вчинення позивачем 12.02.2014 р. о 09 год. 20 хв. на 500 км траси Харків-Симферополь адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 3 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідачами всупереч вимогам ст. 71 КАС України не надано суду належних доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова серії АА 2 N 138458 від 26.02.2014 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, провадження по справі закриттю за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 14-1251,283284288 КУпАП, ст. ст. 489171869104110117-118158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії АА2 N 138458 від 26.02.2014 р. по справі про адміністративне правопорушення винесену інспектором ДПС взводу з ОСП N 3 РДПС в Херсонській області Тепловим Борисом Михайловичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 3 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Світлицька В.М.